справа № 415/6329/20
провадження № 3/415/1686/20
"10" листопада 2020 р. м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська, громадянина України, працюючого водієм ТОВ «Профтранс», не є особою з інвалідністю, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 192347 від 03.10.2020 вбачається, що 03 жовтня 2020 року о 15 годині 22 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , в районі будинку АДРЕСА_3 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, - від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер на місці зупинки або в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП, санкцією якої передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У судовому засіданні громадянин ОСОБА_1 , свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не визнав та пояснив, що він, 03 жовтня 2020 року в денний час їхав по справах на транспортному засобі марки ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , правил дорожнього руху не порушав та був тверезий. В районі будинку АДРЕСА_3 був зупинений працівниками поліції, які не назвавши причину зупинки та перевірки його документів, зазначили, що він керує транспортним засобом нетверезий та відразу запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», в медичний заклад проїхати не пропонували. На їх пропозицію він відмовився, оскільки не розумів, з яких саме підстав, передбачених діючим законодавством України, патрульні фактично утримували його на місці зупинки транспортного засобу, оскільки правил дорожнього він руху не порушував. Після цього вони запросили двох чоловіків у якості свідків, яким один із поліцейських розповів, що вони зупинили його з ознаками алкогольного сп'яніння, сказав що в їх присутності він відмовився пройти огляд на стан сп'яніння. Після чого, працівники патрульної поліції надали свідкам підписати якісь документи і відпустили тих. При цьому, при заповненні бланку один із свідків висловлював невдоволення, що має сумнів, щодо наявності ознак алкогольного сп'яніння у водія.
В судовому засіданні був відтворений та досліджений відеозапис, що міститься на СD носії, з нагрудних камер співробітників патрульної поліції від 03 жовтня 2020 року, з якого вбачається, що о 15 годині 22 хвилині працівники патрульної поліції на службовому автомобілі їдуть по вулиці Григорія Сковороди м. Лисичанська за транспортним засобом марки ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_1 . При повороті ліворуч поліцейські наздоганяють даний автомобіль та зупиняють.
З наступного відео (15:22) вбачається, як інспектор поліції представляється водію та повідомляє що ведеться відеофіксація, при цьому поясняє останньому, що причиною його зупинки є орієнтування на автомобіль радянського виробництва світлого кольору. Після чого просить предоставити документи та вийти з автомобіля. В подальшому інспектор зазначає, що в розмові з водієм він виявив у нього ознаки алкогольного сп'яніння, які не озвучує вголос та питає у водія чи згоден він пройти освідування в установленому законом порядку за допомогою алкотестеру на місці зупинки або в медичному закладі, на що водій відмовляється (15:26).
З файлу о 15:58 видно, як біля службового автомобілю поліції стоять два свідки, яким інспектор пояснює, що у водія ОСОБА_1 , який ними був зупинений, він виявив ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови і саме, при них (свідках) він буде пропонувати водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, за допомогою алкотестеру на місці зупинки або в медичному закладі і вони,як свідки, зафіксують факт відмови або погодження водія на таку процедуру. О 16:00 годині інспектор запитує у ОСОБА_1 , чи згоден він пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру на місці зупинки або в медичному закладі, останній відмовляється.
З відео о 16:48 вбачається, що інспектор поліції ознайомлює ОСОБА_1 зі складеним протоколом про адміністративне правопорушення та просить останнього, щоб той написав свої пояснення у відповідній графі протоколу, на що той вголос каже, що буде писати, що не згоден зі складеним протоколом.
З файлу, зробленого о 16:50 видно, як при зачитуванні інспектором письмових пояснень, написаних поліцейським, від імені свідка ОСОБА_3 , останній просить в поясненнях дописати, що ніяких ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 особисто він не бачив.
Також, в судовому засіданні було досліджено рапорт поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Луганській області ДПП рядового поліції Миколи Буряка, згідно якого, під час несення служби у складі екіпажу «Цейлон -116» разом з лейтенантом поліції ОСОБА_4 та рядового поліції ОСОБА_5 в районі будинку 108 по вулиці Григорія Сковороди м. Лисичанська був зупинений транспортний засіб марки ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_1 , схожий за орієнтуванням, під керуванням водія ОСОБА_1 , 1972 року народження. В ході спілкування з водієм були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, після чого, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, останній відмовився в присутності двох свідків. На вищевказаного водія було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 192347.
Суд, вислухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи та відеозапис вищевказаних подій, а також всі обставини справи в їх сукупності, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Ст. 62 Конституції України закріплює принцип судочинства - презумпцію невинуватості, відповідно до якого особа, яка притягується до відповідальності може бути визнана винною і покараною лише за умови, якщо її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена рішенням суду. Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування на особу, яка притягується до відповідальності. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст.252 цього Кодексу зазначено, що орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пункт 3 зазначеного Порядку також передбачає можливість проведення огляду як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров'я.
Проте, Інструкція «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, яка визначає саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, деталізує процедуру такого огляду у залежності від виду сп'яніння.
Так, розділ 2 зазначеної Інструкції визначає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів.
За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п. 6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані, зокрема встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, тощо…
При цьому протокол про адміністративне правопорушення повинен містити обов'язкові дані, передбачені ст. 256 КУпАП і являється основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу правопорушника, оскільки фактично є остаточним процесуальним документом, в якому, на підставі зібраних у справі доказів, суб'єктом владних повноважень зафіксоване вчинене особою адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Правопорушення вважається закінченим з моменту відмови від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення, складеного інспектором взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Луганській області ДПП лейтенантом поліції Коваленко Є.А. 03 жовтня 2020 року о 15 годині 22 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , в районі будинку АДРЕСА_3 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, - від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер на місці зупинки або в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Наведене свідчить, що датою та часом вчинення інкримінованого ОСОБА_1 органом національної поліції адміністративного правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП є - 03 жовтня 2020 року 15 година 22 хвилини (а.с.1).
Проте, як вбачається з дослідженого в судовому засіданні направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до закладу охорони здоров'я було оформлено інспектором взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Луганській області ДПП лейтенантом поліції Коваленко Є.А. 03 жовтня 2020 року о 15 годині 25 хвилин, тобто після вчинення адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі (а.с.2).
Крім того, в письмових поясненнях ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, зазначено, що останніх було запрошено в якості свідків, з метою фіксації відмови водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, о 16 годині 10 хвилин, тобто також, після вчинення адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі.
Крім того, час вчинення ОСОБА_1 правопорушення та час залучення свідків у справі про адміністративне правопорушення, зазначених в матеріалах справи не збігається з дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.
Судом вживались заходи для виклику в судове засідання і допиту в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення і письмові пояснення яких маються в матеріалах справи, однак дані свідки, будучі належним чином повідомленими про час та місце розгляду даної справи та про необхідність їх явки, що підтверджується телефонограмами, до суду не з'явилися, тому суд був позбавлений можливості допитати останніх безпосередньо в судовому засіданні. При цьому, письмові пояснення свідків, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, суд не приймає до уваги, оскільки у бланк пояснень, написаних власноруч поліцейськими, внесена сформована інформація, яку мали намір представити поліцейські, у зв'язку з чим, дані покази викликають сумнів в їх правдивості та допустимості і не можуть бути належним доказом правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в судовому засіданні не допитувалися, про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві свідчення не попереджалися, а тому не можуть бути беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові № 560/751/17 від 27.06.2019. Крім того, як вбачається з відеозапису, при заповненні бланку один із свідків висловлював невдоволення, що має сумнів, щодо наявності ознак алкогольного сп'яніння у водія, що також викликає у суду сумнів в правдивості та допустимості письмових пояснень свідків.
Суд також зазначає, що підставою направлення водія для проведення огляду на стан сп'яніння є обов'язкове встановлення поліцейським ознак, що особа перебуває у такому стані, які не можуть бути надуманими, а повинні бути реальними та відповідати переліку ознак, встановлених п.п.2.3 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», які необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення.
Проте, з відтвореного в судовому засіданні відеозапису подій вбачається, що ні інспектор ОСОБА_4 , ні поліцейський ОСОБА_7 , ні рядовий поліції ОСОБА_5 ознаки алкогольного сп'яніння, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови), які на їх думку були наявні у ОСОБА_1 і викликали підозру щодо перебування останнього в такому стані, не доводились до ОСОБА_1 при здійсненні його зупинки. Відсутність доказів встановлення поліцейськими ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 свідчить про відсутність підстав для проведення огляду на стан сп'яніння, відповідно до вимог вищезазначеної Інструкції.
Як вбачається з рапорту поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Луганській області ДПП рядового поліції Миколи Буряка, згідно якого, під час несення служби у складі екіпажу «Цейлон -116» разом з лейтенантом поліції ОСОБА_4 та рядового поліції ОСОБА_5 в районі будинку 108 по вулиці Григорія Сковороди м. Лисичанська був зупинений транспортний засіб марки ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_1 , схожий за орієнтуванням…
Стаття 35 Закону України «Про Національну поліцію» містить вичерпний перелік підстав зупинення транспортного засобу. Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
У постанові Верховного Суду від 15.03.2019 у справі № 686/11314/17 наголошується, що поліцією має бути належним чином задокументовано та доведено належними і допустимими доказами наявність причини для зупинки транспортного засобу (факт порушення Правил дорожнього рухуУкраїни тощо), у той час як відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу свідчить про неправомірність подальших вимог працівників поліції, зокрема щодо пред'явлення документів.
Однак судом було встановлено, що будь-яких законних підстав для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , працівники поліції на час його зупинки не мали, а отже подальші вимоги щодо проходження огляду для встановлення стану сп'яніння слід вважати неправомірними.
Розглядаючи дану конкретну ситуацію і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на даний випадок, суд звертає увагу, що виходячи з прецедентної практики Європейського Суду з прав людини хоч і за національним законом ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, йому пред'явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні Європейським Судом, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).
Зокрема, в даному випадку суд звертає увагу на відсутність підстав для зупинення транспортного засобу, в матеріалах справи відсутні дані про порушення водієм транспортного засобу марки ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 ПДР України та дані про наслідки такого порушення.
Отже, як встановлено в судовому засіданні, дії пов'язані з зупинкою автомобіля були зафіксовані відеозаписом з нагрудних камер поліцейських і, причиною зупинки водія ОСОБА_1 , як зазначив працівник патрульної поліції, було - орієнтування, яке не міститься у вичерпному переліку підстав зупинення транспортного засобу, відповідно до норм Закону України «Про Національну поліцію».
З огляду на вищевикладене, наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, згідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, так як посадовими особами Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції не представлено жодних належних та допустимих доказів, які б встановлювали в діях ОСОБА_1 наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і винність останнього у його вчиненні, за обставин, викладених у протоколі.
З урахуванням наведеного, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, а також те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачяться на її користь, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не доведений, тому, при встановлених обставинах, слід провадження в даній справі про адміністративне правопорушення закрити, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 8, 251, 252, ч. 1 ст.247, ч.1 ст.130, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.
Суддя: М.М. Старікова