Справа № 415/5336/20
Провадження № 2-а/415/374/20
12 листопада 2020 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Луньової Д.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою позивача ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у Луганській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Овчиннікова Кирила Вікторовича (місцезнаходження: вул. Штейгерська, буд. № 8, м. Лисичанськ. Луганська область, 93100), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Ф. Ернста, буд. № 3, м. Київ, 03048) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області з даним адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії ЕАМ № 2983179 відповідача про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15 серпня 2020 року відповідачем винесено постанову серії ЕАМ № 2983179 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. за невиконання вимог знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах». Позивач вважає незаконним розгляд справи на місці зупинки транспортного засобу, разом з тим, вбачає порушення з боку відповідача в частині здійснення перешкод у користуванні правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. На думку позивача, розгляд справи на місці зупинки транспортного засобу унеможливив виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи. Крім того, позивач послався на невідповідність дорожнього знака вимогам ДСТУ.
Ухвалою судді Лисичанського міського суду Луганської області від 23 жовтня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше та залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Департамент патрульної поліції.
Копію ухвали від 23 жовтня 2020 року було направлено позивачу, яку останній отримав особисто 31 жовтня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв та(або) клопотань суду не надав.
Відповідач - інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у Луганській області Департаменту патрульної поліції рядовий поліції Овчинніков К.В. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи останній був повідомлений належним чином, 09 листопада 2020 року на адресу суду надійшло клопотання, в якому відповідач просить розглянути адміністративну справу без його участі, проти позовних вимог заперечив. Долучив до матеріалів диск з відео фіксацією події.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи останній був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Оцінивши обставини, повідомлені позивачем у позовній заяві, дослідивши надані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Предметом судового дослідження в даному випадку є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно оскаржуваної постанови ЕАМ № 2983179 від 15 серпня 2020 року на водія ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП; в постанові щодо складу правопорушення зазначено наступне:
15 серпня 2020 року о 15 годині 18 хвилин за адресою: вул. Донецька біля буд. № 50 у м. Сєвєродонецьку Луганської області, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив вимогу дорожнього знаку 5.16 «Напрямок руху по смугах», а саме зі смуги яка дозволяє рух тільки ліворуч здійснив рух прямо, чим порушив п. 8.4 ґ Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В графі "до постанови додаються" зазначено відео з камери DSJX300186_BB0186.
Розглядаючи справу по суті, суд робить наступні висновки.
Щодо процедури: у даному випадку розгляд справи відбувся на місці зупинки транспортного засобу, протокол не складався. Такі дії відповідача не суперечать вимогам КУпАП, з огляду на наступне.
Згідно п. 8 ч. 1 статті 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, статті 124-1 - 126. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
В статті 258 КУпАП зазначені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. За приписами ч. 2 наведеної статті протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (ч. 4 ст. 258 КУпАП).
Ураховуючи викладене, суд не вбачає порушень відповідачем процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності в частині винесення постанови на місці зупинки транспортного засобу.
Щодо суті правопорушення суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Постанова відносно позивача складена за порушення вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 8.4 ґ Правил дорожнього руху України, інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила.
Знак 5.16 ПДР «Напрямки руху по смугах» показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.
За п. 11.1 ПДР України кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доказами у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, як то пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази надаються суду особами, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Частинами 1, 2 статті 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підтвердження вини позивача відповідачем надано диск з відеозаписом DSJX300186_BB0186.
Судом досліджено вищезазначений відеозапис та встановлено, що позивач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16, а саме, з лівої полоси з якої дозволений рух лише ліворуч, здійснив рух прямо, чим порушив п. 8.4 ґ Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, тобто підтверджено обставини вчинення правопорушення, зазначені в постанові. Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивач ввімкнув правий покажчик повороту, однак продовжив рух прямо.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VІІ визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення Закону № 580-VІІ надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
Докази, надані відповідачем, в повній мірі підтверджують скоєне позивачем адміністративне правопорушення, а також підтверджують, що відповідач діяв правомірно, на підставі та у межах повноважень при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення, тому оскаржувана постанова прийнята за наявності достатніх для цього підстав.
Посилання позивача на порушення прав, передбачених ст. 268 КУпАП, суд вважає необґрунтованим, оскільки, переглянутим відеозаписом встановлено, що зупинивши транспортний засіб позивача інспектор назвався, назвав причину зупинки, роз'яснив права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Жодних клопотань позивач не заявив.
Довід позивача на невідповідність дорожнього знака вимогам ДСТУ 4100-2002 не підтверджений належними та допустимими доказами, разом з тим, вимоги ДСТУ 4100-2002 на які посилається позивач втратили чинність, на зміну останнім прийняті вимоги ДСТУ 4100-2014.
Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, суд встановив відсутність підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідачем правомірно накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 225 грн., тобто в межах санкції зазначеної норми КУпАП.
Крім того, судом встановлено, що дії відповідача з винесення оскаржуваної постанови не є протиправними та незаконними, оскільки відповідач як працівник підрозділу Національної поліції, що забезпечує безпеку дорожнього руху, уповноважений зупиняти транспортний засіб, складати протокол та виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому в цій частині адміністративний позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8-10, 242, 246, 250, 255, 286, 295 КАС України,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у Луганській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Овчиннікова Кирила Вікторовича (місцезнаходження: вул. Штейгерська, буд. № 8, м. Лисичанськ. Луганська область, 93100), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Ф. Ернста, буд. № 3, м. Київ, 03048) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності -відмовити.
На підставі ч. 2 ст. 271 КАС України копії рішення невідкладно надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.Ю. Луньова