Справа №: 398/1813/16-к
провадження №: 1-кп/398/30/20
Іменем України
"12" листопада 2020 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого - ОСОБА_6 , обвинуваченого - ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії питання доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,
В провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
До обвинуваченого застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, дія якого закінчується 21.11.2020 року.
Завершити судовий розгляд обвинувального акта до вказаної дати не вбачається за можливе. Наступне судове засідання у справі призначено на 16.12.2020 року.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор, просила продовжити застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений та його захисник проти продовження строку тримання під вартою категорично заперечили та просили змінити ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення у Кодексі передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання обвинуваченого під вартою (ст.ст. 131, 176, 183 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
До цих ризиків належать такі спроби обвинуваченого, як переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» зазначив , що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Суд зазначає, що існує достатньо підстав вважати, що опинившись на волі, обвинувачений може переховуватись від суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення, адже він до затримання офіційно працевлаштований не був, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, санкція ч. 2 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, або довічне позбавлення волі.
Суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаний із триманням під вартою, у тому числі домашній арешт, чи застава не зможуть запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а тому вважає за необхідне продовжити йому строк тримання під вартою на 60 днів.
Керуючись ст.ст. 177, 331, 350, 371, 372 КПК України, суд -
Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на шістдесят днів, тобто з 12 листопада 2020 року до 10 січня 2021 року включно.
У задоволенні клопотання ОСОБА_7 та його захисника - відмовити .
Копію ухвали вручити захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» та обвинуваченому.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Строк подачі апеляційної скарги обвинуваченим обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.
Головуючий судя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3