ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 листопада 2020 року м. Київ № 640/17498/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (далі також - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та ненадання позивачу довідки про нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та надати позивачу довідку з помісячним розрахунком індексації за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після звільнення з військової служби в запас позивач звернувся до Фінансового управління ГШ ЗСУ (на фінансовому забезпеченні якого він перебував) з заявою від 26 червня 2020 року щодо виплати йому індексації грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та надати довідку про нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
Фінансове управління ГШ ЗСУ у своєму листі-відповіді зазначило, що у 2016 році після виплати усіх належних військовослужбовцям видів грошового забезпечення позивачу здійснено виплату індексації в сумі 594,10 грн., а у 2017 році і на дату звільнення позивача у 2018 році йому взагалі не виплачена індексації грошового забезпечення по причині, що виділений фінансовий ресурс для здійснення виплати грошового забезпечення військовослужбовцям структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України не дозволяв проводити його індексацію. Довідку про нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року позивачу надано не було, з чим позивач не погоджується та вважає, що відповідачем вчинено протиправну бездіяльність. Крім того, позивач вказує, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення), яка йому належить, тобто, усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат. Також посилається на частину другу статті 233 Кодексу законів про працю України, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати суддею одноособово, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву та усі наявні докази.
Через канцелярію суду 18 серпня 2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому зазначається, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Проведення індексацій грошових доходів здійснюється на відповідний рік та чинним порядком не передбачено механізм виплати сум індексації за минулі роки у поточному році. Вказано, що фонд грошового забезпечення військовослужбовців органів військового управління зарахованих на фінансове забезпечення до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на 2016-2018 роки не дозволяв проведення індексації грошового забезпечення, на підставі чого відповідач вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Також, через канцелярію суду 20 серпня 2020 року відповідачем подано клопотання про застосування процесуального строку звернення до суду, під яким відповідачем розуміється, що позивачем порушено шестимісячний строк звернення до суду із позовними вимогами, з огляду на що, просить залишити позов без розгляду. Так, відповідачем зазначено, що моментом, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, є саме день виключення зі списків особового складу - 09 листопада 2018 року, в той час, як звернувся до суду лише 28 липня 2020 року, тобто, з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України, звільнений наказом начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 09 листопада 2018 року №600 у запас за підпунктом «б» (за станом здоров'я).
З 23 листопада 2018 року позивача виключено зі списків особового складу, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Солом'янського районного у місті Києві військового комісаріату, згідно Наказу Міністра Оборони від 23 листопада 2018 року №225.
Позивач 26 червня 2020 року звернувся до Начальника Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України із заявою, в якій просить здійснити нарахування та виплатити в повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року згідно вимог Закону України №1282-12 «Про індексацію грошових доходів населення» (зі змінами і доповненнями) та постанови КМУ від 17 липня 2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (зі змінами і доповненнями) та з проханням надати довідку про нарахування грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із зазначенням базового місяця.
Листом за підписом ТВО начальника Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України позивача повідомлено, що згідно Порядку та роз'яснення Мінсоцполітики від 04 липня 2017 року №220/5140 проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. При цьому, Порядок не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі роки. У 2016 році керуючись вищевказаними нормативно-правовими актами, після виплати всіх належних військовослужбовцям Генерального штабу Збройних Сил України видів грошового забезпечення Фінансовим управлінням позивачу здійснено виплату індексації у сумі 594, 10 грн. У 2017 році та на дату звільнення позивача у 2018 році виділений фінансовий ресурс для здійснення виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, в тому числі позивачу, не дозволяв проводити його індексацію.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.
Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.
Предметом спірних правовідносин у справі №640/17498/20 є бездіяльність суб'єкта владних повноважень - роботодавця щодо невиплати позивачу - колишньому працівнику, індексації грошового забезпечення.
Відповідно до положень статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (із змінами і доповненнями) індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Отже, слід дійти висновку, що індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності. Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що до правовідносин, які є предметом спору у цій справі, шестимісячний строк звернення до суду не підлягає застосуванню.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №2011) соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з абзацом 2 частини четвертої, а також частин другої, третьої статті 9 Закону №2011 порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закону №1282) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Підстави для проведення індексації передбачено статтею 4 Закону №1282, зокрема, індексація доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Згідно зі статтею 18 Закону №2011 індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що відповідно до положень статті 19 цього ж Закону є обов'язковим для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розмір оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи, організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розмір оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги проводяться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються і т.д.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела, пропорційно його частині у загальному доході.
Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Положеннями Закону №1282 та Порядку №1078 чітко визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №825/874/17.
Відповідно до статті 17 Закону України 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (із змінами і доповненнями), рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Так, Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Кечко проти України» зауважено, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання відповідача надати довідку з помісячним розрахунком індексації з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні
З огляду на те, що судом встановлено право позивача на отримання індексації грошового забезпечення та обов'язок відповідача здійснити таку виплату, суд дійшов висновку, що ефективним захистом права позивача в даному випадку є задоволення позовної вимоги в частині зобов'язання Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та надати довідку з помісячним розрахунком індексації з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій, з огляду на що, звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У матеріалах справи відсутні підтвердження понесення витрат позивачем, з огляду на що, судом розподіл судових витрат не здійснюється.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 6, 9, 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та ненадання позивачу довідки про нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
3. Зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та надати позивачу довідку з помісячним розрахунком індексації за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статті 293, 295 - 297 КАС України.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 22990368, адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6).
Повне судове рішення складено 12.11.2020 року.
Суддя Л.О. Маруліна