Справа № 372/1735/20
Провадження № 1-кп-344/20
іменем України
13 листопада 2020 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100060000205 від 17.01.2020 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Обухів Київської області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, працюючого ТОВ "Рембудпостачплюс" монтажником, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-
ОСОБА_5 , перебуваючи на Полі №5, яке розташоване за адресою: Київська область, м. Обухів, Обухівська об'їзна дорога, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, в порушення Положення про дозвільну систему (затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 року), Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1988 р., Постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна» та додатку №1 до вказаної постанови («Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України») знайшов, таким чином незаконно, не маючи передбаченого законом дозволу придбав гранату РГД-5, після чого діючи умисно, всупереч передбаченому законом порядку, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_5 приховав вищевказаний бойовий припас та почав незаконно, без передбаченого законом дозволу зберігати за місцем свого фактичного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 . 20 листопада 2019 року у ході обшуку у приміщенні літньої кухні було виявлено та вилучено гранату РГД-5, яка відповідно до висновку експерта № 14-76 від 27.03.2020 є промислово виготовленим, спорядженим вибуховою речовиною, корпусом ручної осколкової гранати РГД-5 та промислово - виготовленим уніфікованим запалом дистанційної дії УЗРГМ. Уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до бойових припасів. При конструктивному поєднанні уніфікованого запалу дистанційної дії УЗРГМ та спорядженим вибуховою речовиною корпусом ручної осколкової гранати РГД-5 вони утворюють ручну осколкову гранату РГД-5, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та бойовим припасом, яка придатна до вибуху.
Суд вважає, що умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5 , які виразились у придбанні та зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу правильно кваліфіковано ч. 1 ст. 263 КК України.
02.10.2020 року між прокурором Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_5 та захисником ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст.468, 469, 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор Київської Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст.263 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному злочині. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 за ч.1 ст. 263 КК України.
Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, який згідно ст.12 КК України є тяжким злочином.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені абзацом 1, 4 п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
В судовому засіданні прокурор, обвинувачений та захисник, просили суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінально-процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості від 02 жовтня 2020 року укладену між прокурором Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_5 та захисником ОСОБА_4 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 02 жовтня 2020 року між прокурором Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_5 та захисником ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком три роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Контроль за поведінкою ОСОБА_5 покласти на Обухівський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у м.Києві та Київській області.
Процесуальні витрати в сумі 5024 грн. 32 коп. стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.473 КПК України.
СуддяОСОБА_1