Справа № 500/2982/20
12 листопада 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баранюка А.З., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним рішення Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області №2251 від 14.05.2020 про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в межах населеного пункту с.Клювинці на території Хоростківської міської ради;
- зобов'язати Хоростківську міську раду Гусятинського району Тернопільської області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в межах населеного пункту с.Клювинці на території Хоростківської міської ради.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області №2251 від 14.05.2020 позивачці відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в межах населеного пункту с.Клювинці на території Хоростківської міської територіальної громади. Однак, на думку позивачки, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки підстава відмови не входить до переліку підстав визначених ст.118 Земельного кодексу України. Тому вказує, що з метою ефективного захисту її порушеного права слід зобов'язати відповідача надати відповідний дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
Ухвалою судді від 12.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
05.11.2020, скориставшись своїм правом, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що на території Хоростківської міської ради (об'єднаної територіальної громади) знаходиться значна кількість осіб (учасників антитерористичної операції на сході України), які на сьогоднішній день не забезпечені земельними ділянками для ведення особистого селянського господарства, проте є жителями Хоростківської громади. Вказує, що згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Розпорядження КМУ № 898-р від 19 серпня 2015 року "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" вище зазначена категорія осіб має право на першочерговість отримання земельної ділянки за вище вказаним цільовим призначенням.
Зазначив, що у відповідності до Законів України, Хоростківська міська рада 08 вересня 2020 року прийняла рішення № 2771 "Про внесення змін в Положення про Порядок виділення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Хоросткіської міської ради (об'єднаної територіальної громади)", де визначено порядок першочерговості надання земельної ділянки, а саме: ветеранам війни; громадянам, потерпілих від Чорнобильської катастрофи; ветеранам праці; військовослужбовцям, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, а також звільненим з військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової служби, якщо вони виявили бажання побудувати приватні жилі будинки; інвалідів із захворюваннями опорно-рухового апарату; учаснику антитерористичної операції, який отримав статус учасника бойових дій.
Тому, вважає, що оскаржуване рішення є законним, і приймаючи його відповідач діяв у межах та спосіб, щ не суперечить чинному законодавству.
В судове засідання позивач та її представник не прибули, представник позивача подав до суду клопотання про розгляд даної справи без їх участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У відповідності до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
При цьому, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
З метою отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в межах населеного пункту с.Клювинці на території Хоростківської міської ради ОСОБА_1 подано на розгляд відповідачу відповідну заяву від 19.02.2020 до якої було долучено також копію паспорта та графічні матеріали (аркуш справи 7).
Розглянувши вказану заяву, Хоростківська міська рада Гусятинського району Тернопільської області, прийняла рішення №2251 від 14.05.2020 про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в межах населеного пункту с.Клювинці на території Хоростківської міської ради (аркуш справи 13), з якого слідує, що при його прийнятті відповідачем враховувалося рішення 13 сесії 8 скликання №909 від 12.03.2019 "Про затвердження Положення про Порядок виділення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Хоросткіської міської ради (об'єднаної територіальної громади).
Скориставшись своїм правом на відновлення порушеного права позивачка звернулася до суду із відповідним позовом.
Також, судом встановлено, що Хоростківська міська рада 08 вересня 2020 року прийняла рішення № 2771 "Про внесення змін в Положення про Порядок виділення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Хоросткіської міської ради (об'єднаної територіальної громади)", яким, зокрема, визначила порядок першочерговості надання земельної ділянки, а саме:
- учасникам бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, або їх сім'ям, члени яких (загинули, померли або визнані такими, що пропали безвісти);
- учасникам бойових дій (інвалідам війни та особам, прирівняних до них) на території інших країн або їх сім'ям, члени яких (загинули, померли або визнані такими, що пропали безвісти);
- учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС та потерпілим усіх категорій від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 та 3 ст.22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до ч.1-2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів (п. "б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України).
Як передбачено ч.6 та 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, як вбачається із вищенаведеного, ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або відмову у наданні такого дозволу орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради, і у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу орган місцевого самоврядування повинен належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Проте, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач в порушення вищенаведених норм чинного законодавства, не мотивував причини своєї відмови.
Натомість, як вбачається із його змісту, приймаючи оскаржуване рішення відповідачем було взято до уваги рішення 13 сесії 8 скликання №909 від 12.03.2019 "Про затвердження Положення про Порядок виділення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Хоросткіської міської ради (об'єднаної територіальної громади)", яким, зокрема, визначила порядок першочерговості надання земельної ділянки.
З приводу цього суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено першочергове відведення земельних ділянок учасникам бойових дій, інвалідам війни, учасникам війни, особам (сім'ї загиблих), на яких поширюється чинність цього Закону.
Вказаним Законом дійсно передбачено надання пільг учасникам бойових дій (пункту 4 статті 12 цього Закону), інвалідам війни (пункт 18 статті 13 цього Закону), учасникам війни (пункт 13 статті 14 цього Закону), особам (сім'ї загиблих), на яких поширюється чинність цього Закону у вигляді першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №898-р від 19.08.2015 року "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" з метою забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками, Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру, обласні та Київська міська державні адміністрації повинні забезпечити розгляд у першочерговому порядку звернення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок.
Суд звертає увагу, що станом на момент звернення позивачки 19.02.2020 із заявою щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, Положення про Порядок виділення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Хоросткіської міської ради (об'єднаної територіальної громади), на яке посилається відповідач в оскаржуваному рішенні, прийнято не було.
Крім того, суд наголошує, що вказане Положення не містять правових норм для врегулювання відносин, що склалися між позивачем та відповідачем щодо отримання/надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Процедура регулювання зазначених правовідносин чітко визначена в Земельному кодексі України.
А саме, як вже зазначалося вище, стаття 118 Земельного кодексу України містить виключний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач, в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов'язків, зобов'язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з'ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, право громадянина на безоплатне отримання земельної ділянки не може бути обумовлено діями чи бездіяльністю будь-якого органу місцевого самоврядування чи його посадової особи, або поставлено в залежність від настання подій, на які не може впливати громадянин.
Відповідач в своїй діяльності повинен керуватися чинним законодавством та приймати свої підзаконні акти з дотриманням вимог нормативно-правових актів, що врегульовують порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо надання земельних ділянок у власність. Водночас, такі підзаконні акти відповідача, прийняті у формі рішень чи наказів, не є спеціальними актами, що врегульовують спірні правовідносини, на відміну від Земельного кодексу України.
Додатково суд вважає за необхідне підкреслити, що факт надання дозволу на розробку проекту землеустрою ще не є вирішенням питання про передачу земельної ділянки у власність, оскільки цей дозвіл лише засвідчує намір щодо розпорядження земельною ділянкою. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не створює права на її отримання у власність поза встановленою законодавством процедурою. Позивач та відповідач мають ще вжити певні заходи, які передбачено для остаточного оформлення права власності.
Відтак, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що рішення Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області №2251 від 14.05.2020 про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в межах населеного пункту с.Клювинці на території Хоростківської міської ради є протиправним та в силу повноважень, якими наділений суд при вирішенні справи відповідно до ст.245 КАС України, а також повноважень визначених ч.2 ст.9 КАС, підлягає до скасування.
При цьому, згідно правової позиції Верховного Суду України (постанова від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15), суд при прийнятті рішення повинен визначити такий спосіб відновлення порушеного права, який є ефективним та який виключив би подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абз.2 ч.4 ст.245 КАС України).
Отже, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 лютого 2020 року та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У цій справі, заперечуючи проти позову, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати протиправним та скасувати рішення Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області №2251 від 14.05.2020.
Зобов'язати Хоростківську міську раду Гусятинського району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 лютого 2020 року та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Реквізити сторін:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - Хоростківська міська рада Гусятинського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Князя Володимира, 17, м. Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська область, 48240, код ЄДРПОУ: 21157740.
Головуючий суддя Баранюк А.З.