справа № 359/8690/20
провадження № 1-КС/359/2176/2020
12.11.2020 року м.Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого та зобов'язання вчинити дії
03.11.2020 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла зазначена скарга на бездіяльність слідчого Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, що полягає у нездійсненні процесуальних дій.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначено, що 13 липня 2020 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області винесла ухвалу про задоволення скарги та зобов'язала уповноважену службову особу Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області внести відомості до ЄРДР на підставі її заяви від 29 травня 2020 року.
З часу направлення ухвали судді до Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області, їй невідомо, які слідчі дії проводились по її заяві, її ніхто не викликав до слідчого, не проводились з нею ніяких слідчих дій. Вона не отримувала з Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області жодного, повідомлення, листа чи копії процесуального документа.
У зв'язку з цим просить суд визнати протиправною бездіяльність посадових осіб СВ Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області щодо нездійснення ними будь-яких процесуальних дій, які вони зобов'язані здійснити у визначений законом термін у кримінальному провадженні та просить зобов'язати їх невідкладно здійснити у визначений законом термін процесуальні дії.
У судове засідання заявник не з'явився. Про час та дату розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву, в якій просила розглянути скаргу за її відсутності та просила її задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився. До початку розгляду справи подав заяву згідно якої просить розглядати справу у його відсутність, проти задоволення скарги заперечує.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень. Так, главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Об'єктом оскарження на підставі глави 26 КПК України може бути тільки рішення, дії, бездіяльність слідчого, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а саме: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Так, визначені у ч. 1 ст.303 КПК України положення щодо можливості оскарження конкретних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора, не дають жодних підстав для різного (неоднозначного) їх тлумачення. Таким чином, ч. 1 ст. 303 КПК України наведено вичерпний перелік випадків оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Однак, пунктом 1 даної статті визначено, що під час досудового розслідування може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого/прокурора у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
При цьому, як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 09 листопада 2012 року № 1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування" у статті 303 КПК визначено порядок оскарження бездіяльності, яка може полягати, зокрема у бездіяльності слідчого, прокурора, проявом якої є нездійснення інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк. У такому разі слід зазначити про наявність зв'язку між обов'язком слідчого чи прокурора вчинити визначені КПК дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов'язані їх вчинити.
Також в узагальненні "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування", лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17, у розділі 1.3, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчиняти певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством. Наведена ознака відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК України.
Із змісту скарги ОСОБА_3 , йдеться мова про оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк. Однак крім того, що в підтвердження вище вказаного скаржник жодних процесуальних документів, крім копії ухвали суду про внесення відомостей до ЄРДР, до матеріалів справи не долучив, так при цьому у самій скарзі скаржник навіть не зазначено яку саме бездіяльність допустив слідчий в даному кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене, прихожу до висновку, що встановити бездіяльність слідчого на підставі наявних у матеріалах справи доказах не вдається можливо, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. 3, 24, 303, 309, 369 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого та зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1