13 листопада 2020 року Справа №480/5649/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелети С.М., розглянувши у порядку письмового провадження в спрощеному позовному провадженні у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до з позовною заявою до Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області (далі - відповідач, Миколаївська сільська рада), у якій просить визнати протиправною та скасувати відмову Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області, викладену в рішенні від 28.05.2020 № 56 щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка розташована в межах с. Бурчак (Постоленської сільської ради) Миколаївської об'єднаної територіальної громади Сумського району Сумської області; зобов'язати Миколаївську сільську раду Сумського району Сумської області не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка розташована в межах с. Бурчак (Постоленської сільської ради) Миколаївської об'єднаної територіальної громади Сумського району Сумської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою безоплатного отримання у власність земельної ділянки, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради, у квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до сільської ради із відповідною заявою.
Однак, рішенням від 28.05.2020 № 56 Миколаївська сільська рада відмовила в наданні дозволу у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів. Оскільки спірне рішення не містило роз'яснень з приводу того, в чому полягає невідповідність місця розташування бажаної земельної ділянки вимогам законів, представник позивача звернулась до сільської ради із адвокатським запитом від 16.07.2020. У відповідь на запит Миколаївська сільська рада пояснила, що ОСОБА_1 була подана заява на земельну ділянку з кадастровим номером 5924786900:02:001:0219 площею 2,2282 га, тобто понад площу за нормами безоплатної приватизації, яка складає 2 га.
Не погодившись із таким рішенням органу місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Миколаївська сільська рада подала до суду відзив у якому проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні. Позицію по справі обґрунтовує тим, що згідно з п. "б" ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм із земель державної або комунальної власності земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства не більше 2 га. До заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою позивач додав викопіювання із зображенням земельної ділянки з кадастровим номером 5924786900:02:001:0219 площею 2,0886 га, що свідчить про невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, оскільки громадяни мають право отримувати не більше 2 га.
На вказаний відзив представник позивача подала додаткові пояснення у яких вказала на те, що при зверненні до Миколаївської сільської ради ОСОБА_1 не просив надати дозвіл на земельну ділянку більше 2 га. Крім того, у заяві від 29.04.2020 позивач зазначив земельну ділянку з кадастровим номером 5924786900:02:001:0219 загальною площею 2,2282 га, в межах якої просив надати дозвіл на земельну ділянку площею 2 га.
Ухвалою від 03.09.2020 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 14.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до Миколаївської сільської ради із заявою від 29.04.2020 (зареєстрована в сільській раді за № 171) у якій просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка розташована в межах с. Бурчак (Постоленської сільської ради) Миколаївської об'єднаної територіальної громади Сумського району Сумської області з кадастровим номером 5924786900:02:001:0219 (а.с. 52).
Рішенням від 28.05.2020 № 56 сільська рада відмовила позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів (а.с. 13).
Для з'ясування поняття невідповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, представник позивача звернулась до Миколаївської сільської ради із адвокатським запитом (а.с. 14-15).
Листом від 23.07.2020 № 2408/02-35 Миколаївська сільська рада роз'яснила, що ОСОБА_1 , до заяви про надання дозволу, додано викопіювання із зображенням земельної ділянки з кадастровим номером 5924786900:02:001:0219 та площею 2,2282 га, що перевищує норму безоплатної приватизації для громадян (а.с. 16).
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд зазначає наступне.
Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.
Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
Як встановлено судом, рішення від 28.05.2020 № 56 про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою сільська рада мотивувала невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, а саме зазначенням позивачем розміру земельної ділянки площею 2,2282 га, тобто з перевищенням розмірів площі можливої для отримання у власність земельної ділянки громадянами України в 2 га.
Суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки по-перше, у заяві від 29.04.2020 ОСОБА_1 зазначив саме орієнтовну площу бажаної земельної ділянки "до 2 га".
По-друге, відповідно до п. "в" ст. 2 Закону України "Про землеустрій" землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
Документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації (ч. 1 ст. 29 Закону України "Про землеустрій").
За частиною 3 ст. 50 вищевказаного Закону, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.
Таким чином, остаточна площа земельної ділянки обчислюється при виготовленні документації із землеустрою (проекту землеустрою). При цьому така площа не може бути більшою ніж та, на яку надано дозвіл для розроблення проекту землеустрою.
Суд також зазначає, що Миколаївська сільська рада, як суб'єкт до повноважень якого, відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України відноситься надання дозволів на розроблення проекту землеустрою, не позбавлена можливості при прийнятті відповідного рішення визначити площу земельної ділянки, на яку надається дозвіл, в межах норм безоплатної приватизації.
За таких обставин суд приходить до висновку, що рішення Миколаївської сільської ради від 28.05.2020 № 56 не відповідає нормам Конституції України та Земельного кодексу, є протиправним та таким, що прийнято без урахування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.
При цьому сільська рада не розглянула заяву позивача у встановленому порядку. При розгляді такої заяви їй не була надана оцінка на предмет відповідності вимогам ст. 118 Земельного кодексу України. В свою чергу суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності наявних невідповідностей, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою в разі наявності підстав, що унеможливлюють надання у власність спірної земельної ділянки, може бути необґрунтованим та призвести до передачі земельної ділянки з порушенням закону.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов'язання Миколаївської сільської ради прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Миколаївську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.04.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка розташована в межах с. Бурчак (Постоленської сільської ради) Миколаївської об'єднаної територіальної громади Сумського району Сумської області.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Сумській області судові витрати в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області від 28.05.2020 № 56 "Про відмову в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність".
Зобов'язати Миколаївську сільську раду Сумського району Сумської області (42322, Сумська область, Сумський район, с. Миколаївка, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 04391434) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 29.04.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства та, за результатами її розгляду, прийняти рішення з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської сільської ради Сумського району (42322, Сумська область, Сумський район, с. Миколаївка, вул. Шевченко, 1, код ЄДРПОУ 04391434) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 840,80 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 13.11.2020.
Суддя С.М. Гелета