Справа № 683/2027/20
3/683/1018/2020
12 листопада 2020 року м. Старокостянтинів
Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Кутасевич О.Г., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 09 серпня 2020 року о 01 год. 25 хв. по території «Старокостянтинівцукор» та по вул. Кожедуба в м. Старокостянтинів Хмельницької області, на порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом ВАЗ2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах з ротової порожнини, почервоніння очей та обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судом вживались заходи для належного повідомлення ОСОБА_1 про місце та час розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи переносився 02 та 18 вересня, 05 та 30 жовтня, 09 листопада 2020 року.
Проте, ОСОБА_1 судові повістки не отримав, смс-повідомлення також йому не доставлені, оскільки абонент перебував поза зоною досяжності, відтак у судове засідання не з'явився.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (відмовавід проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку) підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.
Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №485545 від 09 серпня 2020 року, складеним за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , за участі свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та відеозаписом події, яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 пройти огляд та стан сп'яніння у присутності двох свідків.
Разом з тим, суд враховувє позицію Європейського суду з прав людини який неодноразово наголошував, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
У розумінні вищевикладеного, встановлення будь-якої обставини в рішенні суду після закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, може порушити право особи на справедливий суд, оскільки таке рішення буде прийнято на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Тому притягнення осіб до відповідальності після спливу строків вважається порушенням вимог КУпАП. Також це є порушенням вимог Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
З матеріалів адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП вбачається, що адміністративне правопорушення ним вчинено 09 серпня 2020 року, отже граничний строк накладення на нього адміністративного стягнення закінчився 09 листопада 2020 року.
Вчинене правопорушення не характеризується безперервним здійсненням єдиного діяння, а тому правопорушення не є триваючим. Точкою відліку строку накладення адміністративного стягнення за вчинене правопорушення є день його вчинення.
Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Оскільки з часу скоєння правопорушення і до розгляду справи в суді пройшло більше трьох місяців, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 38, п.7 ст. 247, ст. 283-285 КУпАП,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення стягнення, передбачених ч.2 ст.38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена через Старокостянтинівський районний суд до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: