Справа № 683/2616/20
2/683/1240/2020
23 жовтня 2020 року м. Старокостянтинів
Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Завадська О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановив:
22 жовтня 2020 року ОСОБА_1 пред'явила позов до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна.
Одночасно ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Зазначила, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду, оскільки їй стало відомо, що відповідач вживає дії для пошуку потенційних покупців спірної квартири.
Ознайомившись із заявою та доданими до неї документами, вважаю, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ст. 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або інших осіб.
Відповідно до п. п. 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 226125426 від 30 вересня 2020 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 17 жовтня 2017 року, що посвідчений приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Голуб О.Є. за р.№ 1791 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1365015268108), належить квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 44,7 кв. м.
Позивачкою не доведено намірів відповідача відчужити вищевказану квартиру. Посилання в заяві про можливість відчуження наявного на праві власності майна у відповідача на користь третіх осіб без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для її задоволення.
Враховуючи викладене в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 149-153, 157, 158, 258- 260 ЦПК України, суд -
постановив:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна.
Ухвала негайно набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її підписання.
Суддя: