Справа № 681/92/20
"12" листопада 2020 р.
Полонський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретарів судових засідань - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 , її представника - адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8 , його захисника - адвоката ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полонне кримінальне провадження № 12019240200000245, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.07.2019 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -
встановив:
25.07.2019 року приблизно о 12 годині ОСОБА_8 , на сходовому майданчику четвертого поверху будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті існуючих неприязних відносин між ним та його бувшою дружиною ОСОБА_6 , умисно наніс для останньої правою ногою один удар по її лівій нозі, після чого долонями обох рук вдарив потерпілу в область грудей, спричинивши для ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження у вигляді синця по передньо-зовнішній поверхні середньої третини лівої гомілки, синця на поверхні лівої молочної залози, синця на поверхні правої молочної залози, синця на передній поверхні грудної клітки в ділянці мечовидного паростка грудини, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
Наведені та встановлені судом обставини підтверджуються такими доказами.
Показаннями потерпілої ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_10 , які пояснили, що 25.07.2019 року вони обоє піднялись на сходовий майданчик вищезазначеного будинку до квартири АДРЕСА_3 , де потерпіла мала намір побачитись зі своєю малолітньою дочкою ОСОБА_11 , однак обвинувачений, вийшовши із квартири на майданчик, наніс для ОСОБА_6 спочатку удар ногою в область її лівої ноги, а потім долонями обох рук вдарив потерпілу в груди.
Показаннями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , котрі повідомили суду, що вони є батьками ОСОБА_6 та 25.07.2019 року вранці дочка поїхала в м. Полонне на судове засідання, а через деякий час зателефонувала для матері вказавши, що її побив обвинувачений і у неї болить нога, та що не зможе дійти з автобуса додому, після чого батько від автобусної зупинки гужовою повозкою привіз потерпілу до місця проживання.
Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_14 .
Даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (а.с.42), із яких вбачається, що потерпіла 25.07.2019 року о 13.00 годині звернулась до Полонського відділення поліції, де повідомила про нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_8 25.07.2019 року приблизно о 12 годині в м. Полонне по вул. Лесі Українки, 100.
Даними висновків експерта № 313 від 29.07.2019 року (а.с.49), № 340 від 16.08.2019 року (а.с.59) та № 368 від 03.09.2019 року (а.с.65), згідно яких у ОСОБА_6 виявлені вище згадані тілесні ушкодження, які утворились від щонайменше 3-4 ударних травмуючих дій тупих твердих предметів, та могли виникнути від удару правою ногою сторонньої особи в ліву гомілку потерпілої, а також пальцями кистей рук при поштовху обома руками в передню поверхню грудної клітки потерпілої, з контактом в ділянці обох молочних залоз та грудини при обставинах вказаних ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_10 під час проведення з ними слідчого експерименту.
Даними протоколів проведення слідчих експериментів від 02.08.2019 року та від 27.08.2019 року зі свідком ОСОБА_10 (а.с.52-54, 61-63), а також від 02.08.2019 року з потерпілою (а.с.54-57), із яких вбачається, що вказані особи під час зазначених слідчих дій розповідали та показували, як саме обвинувачений завдавав для ОСОБА_6 тілесні ушкодження, зокрема наніс удар правою ногою по лівій нозі потерпілої, а потім обома руками вдарив її в область грудей.
Показаннями обвинуваченого та його матері - свідка ОСОБА_15 , які визнали, що потерпіла 25.07.2019 року приблизно о 12 годині дійсно перебувала на сходовому майданчику біля їхньої квартири, а ОСОБА_8 в цей час вийшов із квартири та проходив через сходовий майданчик, де знаходилась потерпіла.
Суд не приймає до уваги показання обвинуваченого та позицію його адвоката ОСОБА_9 , які заперечували факт перебування на місці пригоди свідка ОСОБА_10 , а отже, на їхню думку, остання дала неправдиві покази, які не можуть бути визнані допустимим доказом.
З метою з'ясування вказаної обставини судом були задоволені клопотання захисту та витребувана інформація у оператора телекомунікаційних послуг ПрАТ "Київстар" про вхідні та вихідні телефонні дзвінки, які здійснювались мобільним телефоном належного для ОСОБА_10 25.07.2019 року, а також про місце перебування абонентського номеру, яким користувався вказаний свідок.
Як вбачається із даних наданих оператором телекомунікаційних послуг ПрАТ "Київстар" (а.с.180-181), а також даних довідки про опрацювання номерної інформації (а.с.203-206), з мобільного телефону з номером НОМЕР_1 , який належить для ОСОБА_10 , 25.07.2019 року, зокрема, у період часу з 11.46 по 12.36 години здійснювались вихідні та вхідні дзвінки, які реєструвались базовою станцією, розташованою в АДРЕСА_4 , а сам абонент також знаходився в м. Полонне, а отже підтверджує факт, що ОСОБА_10 , під час нанесення обвинуваченим для ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, перебувала на місці події та була очевидцем вчиненого ОСОБА_8 злочину.
Також суд не погоджується із позицією адвоката ОСОБА_9 щодо недопустимості, як доказів, висновків вищезгаданих судово-медичних експертиз із мотивів, що вони виконані експертами Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи, яке є комунальною організацією, в той час як Закон України "Про судову експертизу" встановлював, що у кримінальному провадженні судово-експертну діяльність здійснюють лише державні установи.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про судову експертизу" у редакції, яка діяла на час складання спірних висновків експертом, судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України.
За положеннями ст.10 названого Закону судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.
Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.
Висновок експерта № 313 від 29.07.2019 року виконаний лікарем судово-медичним експертом ОСОБА_16 , додаткові висновки № 340 від 16.08.2019 року (а.с.59) та № 368 від 03.09.2019 року виконані лікарем судово-медичним експертом ОСОБА_17 . Названі виконавці експертиз включені до реєстру атестованих судових експертів України, є працівниками Хмельницького обласного бюро СМЕ, а відтак, суд не знаходить підстав визнавати зазначені висновки експертів недопустимими доказами.
На думку суду, не можуть бути прийняті до уваги твердження адвоката ОСОБА_9 щодо недопустимості доказів здобутих під час досудового слідства, із мотивів відсутності окремого документа про попередження судово-медичних експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України, порушення порядку внесення заяви потерпілої до Єдиного реєстру досудових розслідувань, призначення слідчого, процедури повідомлення про підозру.
Як вбачається зі змісту висновків вищезгаданих судових експертиз, у них містяться дані про те, що експерти попереджались про кримінальну відповідальність, відомості про вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР у відповідності до вимог ст.214 КПК України слідчим ОСОБА_18 , який після цього став здійснювати досудове розслідування, а повідомлення ОСОБА_8 про підозру, з урахуванням його переховування від слідства, також проведено у відповідності до кримінально-процесуального закону.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, мотиви і причини, які призвели до скоєння ним цього правопорушення, його ставлення та поведінку після вчинення злочину, наслідки що настали, дані про особу, сімейний та матеріальний стан.
Обставинами, що обтяжують покарання є вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення щодо колишньої дружини, з якою він перебував у сімейних відносинах.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого не встановлено.
З урахуванням наведеного та приймаючи до уваги, що ОСОБА_8 є не працевлаштованим, раніше притягався до кримінальної відповідальності також за спричинення потерпілій тілесних ушкоджень, не усвідомив свої неправомірні дії, а тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у виді громадських робіт у максимальній кількості годин, передбачених санкцією ч.1 ст.125 КК України.
По справі ОСОБА_6 заявлено цивільний позов (а.с.22), згідно якого позивачка просила стягнути з обвинуваченого 20000 (двадцять тисяч) грн. моральної шкоди.
В ході судового розгляду доведено, що відповідач умисно заподіяв для потерпілої легкі тілесні ушкодження внаслідок чого ОСОБА_6 зазнала фізичний біль та страждання, а тому їй заподіяна моральна шкода, право на відшкодування якої передбачене ст.23 та ч.1 ст.1167 ЦК України.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує тяжкість та кількість заподіяних для потерпілої тілесних ушкоджень, глибину фізичних і душевних страждань, яких вона зазнала, їх тривалість, а також інші істотні обставини.
З урахуванням вимог розумності і справедливості суд вважає, що розмір моральної шкоди, завданої для ОСОБА_6 , слід визначити в сумі 7000 грн.
Керуючись наведеним та ст.ст. 370, 373, 374 КПК України суд, -
ухвалив:
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт на строк ДВІСТІ годин.
Відповідно до ст.72 КК України зарахувати у строк покарання ОДИН день перебування обвинуваченого 21.01.2020 року під затриманням - за ВІСІМ годин громадських робіт.
Початок строку відбування покарання обчислювати з часу коли ОСОБА_8 приступить до виконання громадських робіт за визначеним йому місцем роботи.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 7000 (сім тисяч) грн. моральної шкоди.
В решті вимог позову - відмовити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
На вирок суду обвинуваченим, його захисником, прокурором, потерпілою, її представником може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Полонський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим з моменту вручення копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а обвинуваченому та прокурору копії вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: