Справа № 673/924/20
Провадження № 2/673/407/20
06 листопада 2020 р. м. Деражня
Деражнянський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді Ягодіної Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Ясінської М.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
16 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, вказавши, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_4 . З січня 2020 року сторони припинили шлюбні відносини та проживають окремо, при цьому дитина проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач приймає участь у вихованні дитини, проводить із нею певний час, проте матеріальної допомоги на її утримання не надає, хоча має таку можливість, оскільки працює та має стабільний високий дохід, а тому позивач просила суд стягнути з нього аліменти на її користь в розмірі 3500 грн. щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді від 28 липня 2020 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.
02 листопада 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги визнав частково. Відповідач вказав, що після припинення шлюбних відносин із позивачем він піклується про дитину, зокрема, щоп'ятниці забирає дитину із садочка та щопонеділка відводить її туди, а також систематично надає матеріальну допомогу на її утримання, а саме: у 2016 році уклав договір страхування дитини, згідно з яким сплачує відповідні страхові суми; у 2020 році оплатив лікування дитини, у тому числі лікування зубів; постійно оплачує перебування дочки у дитячому садку «Соловейко» в м. Хмельницькому та витрати на її відпочинок, купує для дитини одяг, взуття, іграшки ті інші необхідні речі. При цьому він не має постійного місця роботи та стабільного доходу, оскільки живе за рахунок тимчасових заробітків, тоді як позивач перебуває у значно вигіднішому фінансовому становищі, оскільки вона працює та отримує стабільний дохід, а також має повноцінну сім'ю, проживаючи з іншим чоловіком. З огляду на наведене, а також із урахуванням встановленого законом мінімально гарантованого розміру аліментів, відповідач просив стягувати з нього аліменти на користь позивача у розмірі 1000 грн. щомісячно.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила суд задоволити їх у повному обсязі.
Відповідач та його представник у судовому засіданні позов визнали частково, в розмірі, вказаному у відзиві на позов. При цьому відповідач підтвердив, що на даний час він офіційно не працює та має нестабільний дохід. Крім того, вказав, що стан його здоров'я є задовільним, інших утриманців він не має.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 25 жовтня 2014 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано згідно з рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2020 року.
Від шлюбу у сторін є неповнолітня дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , згідно з яким батьком дитини є відповідач ОСОБА_2 .
Довідкою виконкому Деражнянської міської ради №2657 від 10 липня 2020 року підтверджується, що неповнолітня ОСОБА_4 2015 року народження, входить до складу сім'ї її матері ОСОБА_1 , яка значиться зареєстрованою по АДРЕСА_1 .
При цьому, як з'ясовано судом із пояснень сторін, фактично дитина проживає разом із позивачем у АДРЕСА_2 .
Встановлено судом і те, що між сторонами було досягнуто згоди щодо місця проживання дитини разом із матір'ю, а також побачень батька з дитиною, зокрема, він щоп'ятниці забирає дитину із дитячого садочка, який вона відвідує, та щопонеділка відводить її туди.
З'ясовуючи наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, а також обґрунтованості доводів сторін, наведених ними в обґрунтування та заперечення позовних вимог, судом також враховується наступне.
Як вбачається із наданих відповідачем банківських квитанцій та товарних чеків, ним упродовж 2019-2020 років здійснювалася щомісячна оплата за перебування дитини у Хмельницькому ДНЗ №5 «Соловейко», в лютому та березні 2020 року було сплачено кошти за лікування зубів дитини, у жовтні та листопаді 2020 році придбавався одяг, взуття, іграшки для дитини.
Крім того, банківськими квитанціями від 25 квітня, 04 серпня та 31 жовтня 2020 року підтверджується факт перерахування відповідачем грошових коштів за договором довгострокового страхування життя неповнолітньої ОСОБА_4 , який був укладений між відповідачем та ПрАТ «МетЛайф»08 січня 2016 року.
Таким чином, наведені обставини свідчать про те, що відповідач надає матеріальну допомогу на утримання його неповнолітньої дочки, у зв'язку з чим судом приймаються до уваги його доводи щодо цих обставин, наведені ним у відзиві та підтримані в подальшому в ході судового розгляду.
При цьому, факт сплати відповідачем у 2019-2020 роках вищевказаних грошових коштів на утримання дитини визнала і позивач у судовому засіданні, яка також не заперечила наведених відповідачем обставин щодо факту її працевлаштування, підтвердивши, що на даний час вона працює два дні у тиждень, проте без оформлення трудових відносин.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 pоку та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно вимог частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Стаття 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір.
Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містить незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові КЦС ВС від 25 вересня 2019 року у справі №755/14148/18 (61-11325ск19).
При розгляді даної справи судом також приймаються до уваги положення ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України, згідно з якими розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» з 01 липня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років у розмірі 1859 грн.
Аналізуючи вищезазначені положення законодавства та судової практики, а також враховуючи встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання його неповнолітньої дитини.
Вирішуючи питання розміру аліментів, які підлягають стягненню, суд бере до уваги те, що відповідач на даний час хоча і не працює, проте стан його здоров'я є задовільним, інших утриманців він не має, що з'ясовано судом, зокрема, із пояснень відповідача, крім того останній добровільно частково покриває витрати на утримання дитини.
У відповідності до ст. 182 СК Ук раїни суд також враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із ч.1 ст. 184 цього СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на наведене, виходячи із засад справедливості та захисту прав неповнолітньої дитини, суд вважає вірним стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання його неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1200 гривень щомісячно, починаючи від дня пред'явлення даного позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позовних вимог ОСОБА_1 на 34,3%, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 288 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1200 гривень щомісячно, починаючи з 16 липня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
В решті вимог позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 288 грн. 40 коп. в дохід держави.
Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
- позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Деражнянським РС УДМС України в Хмельницькій області 2 листопада 2019 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , фактично проживає: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено 11листопада 2020 року.
Суддя: Т. В. Ягодіна