Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогір'я, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444
Справа № 669/1187/19
Провадження № 2/669/67/20
06 листопада 2020 року смт.Білогір'я
Білогірський районний суд Хмельницької області
в складі:
головуючого - судді Бараболі Н.С.,
за участю секретаря Бульбах Т.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Представник відповідача ОСОБА_3 заявила клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із смертю позивача.
В свою чергу, представник позивача ОСОБА_4 заявив клопотання про зупинення розгляду справи до залучення у справі правонаступників позивача.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними копії актового запису про смерть №99, складеного 21 липня 2020 року Білогірським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький).
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що провадження по даній цивільній справі необхідно закрити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 46 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Згідно ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Частиною 1 ст. 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Як зазначено в Постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року по справі № 910/1972/17 за загальним визначенням правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним). За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної абоюридичної особи)переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше. За часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі права і обов'язки. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов'язанні. Правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб'єктивні права та обов'язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наступати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, виділу тощо. Доказами правонаступництва щодо окремого зобов'язання може бути: відповідний договір, на підставі якого воно виникло, передавальний акт чи розподільчий баланс, статут правонаступника.
Таким чином, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Проте, згідно ч. 1 ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відтак, право на спадкування не відноситься до тих прав, які в силу статті 1219 ЦК України є особистими і відносно яких правонаступництво недопустиме, оскільки здійснення цього права не пов'язано з певною особою, а тому може здійснюватися і спадкоємцями цієї особи на передбачених законом умовах. Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 523/17848/16-ц.
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 1230 ЦК України, до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов'язаннях.
Таким чином, з аналізу ст.ст. 1227-1230 ЦК України вбачається вичерпний перелік підстав за якими допускається спадкування (правонаступництво) спадкоємцями відповідної шкоди (відшкодування).
В той же час, предметом позову є відшкодування шкоди завданої майну позивача та відшкодування моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, отже спірні правовідносини виникли не з договірних зобов'язань, а в частині відшкодування моральної шкоди взагалі нерозривно пов'язані з особою позивача, тобто є особистими, відтак спірні правовідносини, які є предметом спору по даній цивільній справі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не допускають правонаступництва.
Також, залучення судом правонаступників позивача, який помер, апріорі потребує зміни підстав та предмета позову, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу та суперечить положенням ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни і підстав, і предмета позову.
Вказаний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14-ц.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження по справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Також з цього приводу висловився Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, який у своїй постанові від 17.04.2018 року по справі № 920/1245/16 зазначив, що припинення провадження в разі смерті фізичної особи - сторони у справі - передбачене лише у разі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з підстав визначених п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а саме смерті фізичної особи позивача ОСОБА_1 , оскільки правовідносини, які склалися між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не допускають правонаступництва та не можуть бути успадкованими спадкоємцями ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 10, 13, 18, 255, 263,353 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 задовольнити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - закрити у зв'язку із смертю фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Роз'яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала суду може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Н. С. Бараболя