Чортківський районний суд Тернопільської області
копія
10 листопада 2020 року Справа № 608/1961/20
Номер провадження2/608/618/2020
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Яковець Н. В.
при секретарі Олійник О.С.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Сидоренка П.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Заводської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Заводської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про визнання незаконними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
29 вересня 2020 року Чортківським районним судом Тернопільської області відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено її до розгляду за правилами загального провадження.
28 жовтня 2020 року Заводська селищна рада Чортківського району Тернопільської області подали відзив на позовну заяву, в якій вказали, що з позовом не згідні та вважають, що провадження у справі має бути закрито, оскільки, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. У розумінні п.1 ч.1 ст.4 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. До адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин. Якщо особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність за результатами розгляду яких ці органи приймають відповідні рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду. Оскільки, позивач звернувся до суду з позовом про захист свого інтересу в безоплатному отриманні земельної ділянки, а не за захистом наявного в нього майнового права на цю земельну ділянку, тому цей спір не має ознак приватноправового і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
03 листопада 2020 р. поступила відповідь на відзив від позивача, який вважає, що доводи відповідача про розгляд справи в порядку КАСУ не відповідають дійсності з таких мотивів. Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок у справі № 14-509 цс 19 «При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Тобто рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень. Він просить визнати незаконним рішення органу місцевого самоврядування яке прийняте не у відповідності до Закону і позбавило його права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки.
Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Тесля П.О. щодо клопотання представника відповідача про закриття справи покладався на розсуд суду.
Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав, оскільки, він не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Вислухавши сторони та розглянувши матеріали вказаної цивільної справи, суд приходить до переконання про наявність визначених законом підстав для закриття провадження, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Предметом розгляду вказаного позову є визнання незаконним та скасування рішення Заводської селищної ради Чортківського району про відмову ОСОБА_2 у виділенні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та зобов'язати Заводську селищну раду розглянути заяву ОСОБА_2 про виділення безоплатно земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.09.2020 року по справі № 807/2306/16 висловила наступну позицію.
Питання виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) врегульовані законодавством, насамперед Законом № 899-IV, у якому регламентовано, хто, які особи, які мають право на земельну частку (пай), прописана послідовність дій останніх, визначені підстави для виділення земельних ділянок в натурі, в історичному вимірі визначені компетентні органи, які розглядали звернення щодо виділення земельних часток на місцевості. У цьому та кореспондуючих йому законодавчих актах встановлені повноваження останніх й описано точний і зрозумілий опис послідовності (алгоритм) їхніх дій та рішень. За законом реалізація питання про виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) віднесена до повноважень державних органів влади - місцевих державних адміністрацій (принаймні на час виникнення цього спору) і органів місцевого самоврядування (станом на час касаційного перегляду справи).
Отже, якщо орган, який наділений повноваженнями на прийняття рішення про виділення земельної ділянки на місцевості, ці повноваження буде використовувати чи застосовувати не на підставі чи всупереч вимогам законодавства, то тоді може виникнути спір, в основі якого перебуватиме ймовірне порушення, недотримання або в іншій формі невиконання вимог закону, які зачіпатимуть права чи інтереси особи. Такий спір буде прямо пов'язаний з органом держави або в особі органу місцевого самоврядування з владою (владною діяльністю).
Коли спір, стороною в якому є орган державної влади чи місцевого самоврядування, суть якого полягатиме в основному в тому, що ці органи не діють у законодавчо визначеному порядку, поза межами повноважень чи із порушеннями, то такий спір набуває ознак публічно-правового спору, оскільки юридичний характер державного розсуду в цих спірних правовідносинах надає діям та рішенням суб'єкта владних повноважень ознак публічності, які регулюються публічно-правовими нормами.
Відповідно до пунктів 2, 7 частини першої статті 2 КАС України під публічно-правовим спором розуміється спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, <…>, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; <…>, а під суб'єктом владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
За пунктом першим частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отож, коли зіставити суть спірних правовідносин у цій справі та суб'єктний склад її учасників, можна дійти висновку, що на розгляд вимог позивача до суб'єктів владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності в питанні прийняття рішення про виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості), яке відноситься до сфери земельних відносин, і вирішення земельного спору, який виник з приводу цих вимог, поширюється юрисдикція адміністративних судів….
Виходячи з вище наведеного, суд приходить до висновку, що даний спій є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Пунктом першим частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене суд вважає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому провадження у даній справі слід закрити.
На підставі наведеного та керуючись пунктом 1 ч. 1 ст. 255, статтями 258, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Клопотання представника відповідача задовольнити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Заводської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії закрити як такий, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу право на звернення з позовом до адміністративного суду відповідно до правил територіальної підсудності.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя:/підпис/
Копія вірна
Ухвала набрала законної сили "___" ________________ 202___р.
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи №608/1961/20, яка зберігається в архіві Чортківського районного суду Тернопільської області.
Суддя: Н . В. Яковець
Копію ухвали видано "____"___________________2020 р.
Секретар: