05.11.2020 Справа №607/18644/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Крупи О.А., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Равліва Мирослава Ігоровича про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №607/18644/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Жовнір Іван Теодорович про розірвання договору купівлі-продажу, визнання права власності,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Жовнір Іван Теодорович про розірвання договору купівлі-продажу, визнання права власності.
03 листопада 2020 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Равлів М.І. подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1611471761101, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.
В обґрунтування поданої заяви зазначив, що 06 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовніром І.Т., зареєстровано в реєстрі за № 5663. Згідно умов вказаного договору розрахунок між сторонами здійснюється з відстроченням платежу в такі терміни: до 13 серпня 2018 року - 1 872 960 гривень, до 01 березня 2019 року - 468 240 грн. На підтвердження проведеного повного розрахунку продавець зобов'язується надати покупцеві заяву про повний розрахунок, справжність підпису, на якій має бути засвідчено в нотаріальному порядку. Зазначає, що станом на момент пред'явлення позову відповідач ОСОБА_2 не провела розрахунок з позивачем у строки, які встановлені умовами договору купівлі-продажу квартири від 06 серпня 2018 року №5663, а тому просить розірвати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений від 06.08.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовніром І.Т.
Окрім того в обґрунтування заяви про забезпечення позову вказав, що оскільки існує загроза того, що ОСОБА_2 , дізнавшись про пред'явлення позову, зможе відчужити квартиру третім особам, що в подальшому утруднить виконання рішення суду в разі задоволення його позовних вимог. На підставі наведеного, просить заяву про забезпечення позову задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову, згідно ч.2 ст.149 ЦПК України, допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.1 ч.1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Таким чином, за змістом ст.150 ЦПК України забезпечення позову-це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо захисту матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов'язково зазначаються: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обгрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясовує відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Статтею 653 Цивільного кодексу України передбачено правові наслідки зміни або розірвання договору.
Так, відповідно до ч.3 ст.653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Як вбачається з ч.ч.4,5 ст.653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Встановлено, що предметом позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Жовнір Іван Теодорович є розірвання договору купівлі-продажу на квартиру АДРЕСА_1 , укладений від 06.08.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який посвідчений приватним нотаріусм Тернопільського міського нотаріального округу Жовніром І.Т. та визнання права власності за ОСОБА_1 на вищевказане нерухоме майно.
Розглядаючи заяву представника позивача - адвоката Равліва М.І. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме: на спірну квартиру квартиру АДРЕСА_1 , суд приходить до переконання, що у задоволенні вказаної заяви слід відмовити, оскільки навіть у випадку задоволення позовних вимог в частині розірвання договору купівлі-продажу нормами ч.4 ст.653 ЦК України передбачено, що позивач не вправі вимагати повернення того, що було виконане сторонами за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, а тому відсутні законні підстави, передбачені ст.149 ЦПК України для застосування, визначених статтею 150 ЦПК України видів забезпечення позову, зокрема, у виді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
На підставі наведеного,керуючись статтями151-153,258-260,п.4ч.1ст.353,ст.354ЦПК України, постановою Пленуму Верховного СудуУкраїни «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, суд,-
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Равліва Мирослава Ігоровича про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №607/18644/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Жовнір Іван Теодорович про розірвання договору купівлі-продажу, визнання права власності -відмовити.
Копію ухвали направити позивачу у справі.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду складена та підписана 05 листопада 2020 року.
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич