Справа № 944/468/20
Провадження №4-с/944/6/20
судового засідання
09.11.2020 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Карпин І.М.
з участю секретаря судових засідань Мельник Є.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яворові скаргу ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанов про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та у праві керування транспортними засобами,
ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на дії державного виконавця щодо винесення постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
В обґрунтування скарги зазначає, що рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 05.11.2012 у справі №1329/4626/12 присуджено стягувати з нього в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 500 грн. щомісяця, починаючи з 16.10.2012 до досягнення дитиною повноліття.
Постановами від 11.01.2020 головним державним виконавцем Яворівського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) встановлено йому тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України та встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. На даний час він ніде не працює і не має постійного доходу, перебивається тимчасовими заробітками. У зв'язку із відсутністю коштів, в нього постійно виникають труднощі зі сплатою аліментів, які оплатити в повному обсязі не має фізичної змоги. Він періодично їздить за межі України в якості водія, за що отримує грошову винагороду. Тому встановлення йому обмеження у праві керування транспортними засобами та обмеження у праві виїзду за межі України позбавить його єдиного джерела існування. Крім цього, звертає увагу на те, що державним виконавцем при формування розрахунку заборгованості не враховано суму сплачених ним аліментів. З розрахунку аліментів вбачається, що він сплатив аліменти в розмірі 4200 грн. в той час він фактично сплатив аліменти в розмірі 8380 грн. Тимчасове обмеження не може бути застосовано в разі, якщо його встановлення позбавляє боржника основного джерела засобів для існування, на що державний виконавець не звернув уваги під час ухвалення рішень. Просить скаргу задовольнити.
Ухвалою судді від 27.01.2020 скаргу прийнято та призначено до судового розгляду.
В судове засіданні заявник - боржник ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Стягувач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, однак 12.05.2020 подала до суду заяву, в якій просить прийняти рішення суду та врахувати те, що боржник ОСОБА_1 не сплатив аліменти за поточний місяць та не погашує заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 40 000 грн.
У відповідності до положень ч.2 ст. 450 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності боржника, стягувача та державного виконавця.
Заслухавши думку заявника, оглянувши матеріали скарги, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч. 9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Постанови, зазначені у пунктах 1 - 4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Постанови, зазначені у пунктах 1 - 4 цієї частини, направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.
У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1 - 4 цієї частини, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.
Частина 10 вказаної вище статті визначає, що тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі: якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування; використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю; проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
У відповідності до положень ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Судовим розглядом встановлено, що 05.11.2012 Яворівським районним судом Львівської області ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову з 16.10.2012 та до досягнення дитиною повноліття.
З розрахунку заборгованості по аліментах від 11.01.2020 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів становить більше чотирьох місяців. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів за період з 01.10.2012 по 11.01.2020 становить 47324 грн.
Доводи скаржника про невірне нарахування існуючої заборгованості суд відхиляє, оскільки сам факт заборгованості зі сплати аліментів понад чотири місяці скаржник не оспорює.
11.01.2020 головним державним виконавцем Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Карпою Р.П. винесено постанову про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №1329/4626/2012, виданого 05.11.2012. Крім того, цього ж дня винесено постанову якою обмежено ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №1329/4626/2012, виданого 05.11.2012.
Відповідно до ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Оскаржуючи дії державного виконавця та винесені ним постанови в процесі виконання рішення суду, боржник не довів той факт, що станом на день винесення оскаржуваних постанов заборгованість зі сплати аліментів була відсутня чи її сукупний розмір не перевищував суму відповідних платежів за чотири місяці.
Посилання боржника на те, що заборгованість по сплаті аліментів виникла, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, перебуванням на утриманні батьків, не є обставинами, які б слугували підставою для скасування винесених постанов державного виконавця.
Обставин, які виключають застосування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, ОСОБА_1 суду не наведено, доказів в підтвердження використання транспортного засобу в цілях, які визначені ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», не представлено.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що державним виконавцем оскаржувані постанови винесені з дотриманням вимог ч. 9, 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки як вбачається з матеріалів скарги розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. 449 - 451 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження" суд,
В задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанов про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та у праві керування транспортними засобами відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя І.М.Карпин