Справа № 460/1082/19
Провадження №2-а/944/88/20
05.11.2020 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кондратьєвої Н.А.
за участю секретаря судового засідання Бундз М.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, Державної архітектурно - будівельної інспекції України про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справах про адміністративне правопорушення,
28.02.2019 ОСОБА_1 звернувся до Яворівського районного суду Львівської області з позовною заявою у якій просить скасувати постанову № 38/29/18-ф/пл про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 160 гривень. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що в період з 29.11.2018 по 12.12.2018 посадові особи органу державного нагляду проводили планову перевірку за дотриманням суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Будівництво торгового комплексу: АДРЕСА_1 ». Перевірка проводилася з грубим порушенням законодавства та нормативних документів, з огляну на наступне. Відповідачем не було направлено позивачу, передбаченого законодавством, повідомлення про проведення планової перевірки, замовник будівництва ОСОБА_2 під час планової перевірки був відсутній, відповідачу не були представлені направлення для проведення планового заходу та службові посвідчення, що засвідчують посадову особу органу державного нагляду (контролю), акт перевірки не був наданий для ознайомлення, а відправлений листом з відміткою про відмову підпису, що не дало можливості позивачу надати пояснення, протокол про адміністративне правопорушення оформлений у відсутності позивача. За таких обставин просить скасувати постанову № 38/29/18-ф/пл від 26.12.2018 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст. 96-1 КУпАП.
01.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до Яворівського районного суду Львівської області з позовною заявою у якій просить скасувати постанову № 19/29/19-ф/пз від 06.03.2019 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 950 гривень. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що в період з 06.02.2019 по 21.01.2019 посадові особи органу державного нагляду проводили позапланову перевірку за дотриманням суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Будівництво торгового комплексу: АДРЕСА_1 » та оформлено акт 124/19-пз від 21.02.2019. Перевірка проводилася з грубим порушенням законодавства та нормативних документів, з огляну на наступне. Позапланова перевірка проводилася з 06.02.2019 по 21.02.2019, що становило 12 робочих днів, позивач не отримував повідомлення про проведення позапланової перевірки та направлення, або копію направлення, для проведення позапланового заходу, акт перевірки 124/19-пз від 21.02.2019 в останній день перевірки не був наданий для ознайомлення, оформлений без участі позивача та відправлений листом, що не дало можливості позивачу надати пояснення. За таких обставин просить скасувати постанову № 19/29/19-ф/пз від 06.03.2019 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.
Ухвалою від 17.04.2019 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 460/1082/19.
Ухвалою від 05.04.2019 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 460/1659/19.
Ухвалою від 16.09.2019, за клопотанням позивача ОСОБА_1 , адміністративну справу № 460/1659/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно -будівельної інспекції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення передано судді Яворівського районного суду Львівської області Кондратьєвій Н.А. в провадженні якої, перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, для вирішення питання про об'єднання позовів в одне провадження.
В судовому засіданні 16.09.2019 задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про залучення співвідповідача Державну архітектурно-будівельної інспекцію.
Ухвалою від 16.09.2019 клопотання позивача задоволено, адміністративні справи № 460/1659/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та № 460/1082/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення об'єднано в одне провадження, об'єднаній справі присвоєно № 460/1082/19.
13.09.2019 представник Департаменту архітектурно-будівельної інспекції України скерував на адресу суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , у справі № 460/1082/19, відповідно до якого, вважає даний позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Позивач як особа, яка здійснювала технічний нагляд на об'єкті будівництва торгового комплексу по АДРЕСА_1 згідно повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ЛВ 061182261972 від 14.08.2018 - не повідомлено про внесення запису до загального журналу робіт в таблицю «Зауваження контролюючих органів та служб» щодо виконання робіт з відхиленням від проектної документації, а саме: розміщення торгівельного комплексу в межах земельної ділянки не відповідає розміщенню даного об'єкту згідно схеми генплану робочого проекту. Згідно генплану об'єкт розміщений в північній частині земельної ділянки 1 м від межі, а по факту виконані роботи де об'єкт розміщений 1,5 м від межі земельної ділянки з південної сторони. Не представлено загальний журнал робіт та не повідомлено відповідну інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю про відхилення виконаних підрядником будівельних робіт від проектних рішень. Вказані дії позивача є неналежним веденням технічного нагляду на об'єкті будівництва, що може призвести до надзвичайних ситуацій. За результатами перевірки складено акт № 80/18- пл., протокол № 80/18- пл. від 12.12.2018 р. та припис №80/18-пл від 12.12.2018, вказані процесуальні документи направлено на адресу позивача рекомендованим листом, який був вручений 19.12.2018 р. Відтак, твердження позивача, що він не мав можливості надати пояснення щодо предмету перевірки та виявлених порушень не відповідає дійсності, оскільки протокол про адміністративне порушення від 12.12.2018 року фіксує факти з'ясовані під час перевірки, а їх спростування здійснюється під час розгляду справи, яка була призначена на 26.12.2018, тому позивач починаючи з 19.12.2018 по 26.12.2018 міг надати докази щодо спростування вчинення правопорушення, однак таких доказів позивачем надано не було. Посилання позивача у позовній заяві на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877 є безпідставними, оскільки, відповідно до положень закону його дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а здійснення технічного нагляду не є здійсненням господарської діяльності, відтак закон не поширюється на позивача, як на фізичну особу, яка має кваліфікаційний сертифікат та притягується до адміністративної відповідальності згідно норм КУпАП.
30.05.2019 представник Департаменту архітектурно-будівельної інспекції України скерував на адресу суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , у справі № 460/1659/19, відповідно до якого, вважає даний позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Посадовими особами Департаменту ДАБІ у Львівській області проводилася позапланова перевірка виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.12.2018 №80/18-пл на об'єкті «Будівництво торгового комплексу по АДРЕСА_1 . 21.02.2019 встановлено, що приписом Департаменту ДАБІ у Львівській області від 12.12.2018 №80/18-пл інженера технічного нагляду ОСОБА_1 було зобов'язано в місячний термін з дня отримання даного припису усунути порушення виявлені під час перевірки об'єкта. На час перевірки було встановлено, що вимоги припису виконані не були. За результатами перевірки складено акт перевірки № 124/1-пз від 21.03.2019, протокол про адміністративне правопорушення від 21.02.2019 № 124/19-пз. Твердження позивача про порушення порядку проведення позапланової перевірки, зокрема здійснення перевірки 12 робочих днів, не заслуговують на увагу з огляду на те, що строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати 10 робочих днів та за потреби може бути одноразово продовжений не більше ніж на 2 робочі дні за письмовим рішення. Також законодавством не передбачено обов'язку посадових осіб повідомляти суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки. Крім того, твердження позивача про ненадання направлення про проведення позапланової перевірки не заслуговують на увагу, оскільки саме на підставі направлення для проведення позапланового заходу від 22.01.2019 № 50/19-пз посадовими особами Департаменту ДАБІ у Львівській області проводилася позапланова перевірка виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства. Окрім наведеного, як вбачається з адміністративного позову позивачем не спростовується порушення вимог містобудівного законодавства в частині не виконання вимог припису від 12.12.2018 № 80/18-пл, а лише наголошується на порушенні Порядку проведення позапланової перевірки, що спростовується наведеними вище обставинами. З огляду на викладене вище просить у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
В судовому засіданні 18.02.2020 року позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити. В подальшому позивач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.
Представник відповідача Державної архітектурно - будівельної інспекції України Хар М.І. в судовому засіданні 18.02.2020 року щодо задоволення позову заперечила з підстав викладених у відзиві на позов. В подальшому в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. До суду надійшла заява від Державної архітектурно - будівельної інспекції України про зупинення провадження у справі.
Представник відповідача Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Ухвалою від 05.11.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, Державної архітектурно - будівельної інспекції України про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справах про адміністративне правопорушення.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, на підставі наказу №1193 від 24.09.2018 ДАБІ України «Про затвердження плану перевірок об'єктів будівництва на IV квартал 2018 року» затверджено план перевірок об'єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи.
На підставі зазначеного наказу ДАБІ України 28.11.2018 року видано направлення №80/18-пл для проведення планового заходу на об'єкті «Будівництво торгового комплексу по АДРЕСА_1 ».
Відповідно до акту складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 80/18-пл на об'єкті «Будівництво торгового комплексу по вул. Перемоги в смт. Шкло Яворівського району» встановлено, що інженером технічного нагляду - ОСОБА_1 на час перевірки не повідомлено про внесення запису до загального журналу робіт в таблицю «Зауваження контролюючих органів та служб» щодо виконання робіт з відхиленням від проектної документації, а саме: розміщення торгівельного комплексу в межах земельної ділянки не відповідає розміщенню даного об'єкту згідно схеми генплану робочого проекту. Також не представлено загальний журнал робіт та не повідомлено відповідну інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.
12 грудня 2018 року за результатами перевірки видано припис № 80/18пл про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до якого встановлено порушення ч.7 порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури затвердженого постановою КМ України від 11.07.2007 №903 та встановлено вимогу в місячний термін з дня отримання даного припису усунути порушення будівельних норм та містобудівного законодавства при будівництві об'єкту «Будівництво торгового комплексу по АДРЕСА_1 ».
12 грудня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду Паєнським А.С. та головним інспектором будівельного нагляду Ференц Т.А. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 80/18-пл.
У протоколі №80-18-пл від 12.12.2018 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було повідомлено позивача, що розгляд справи про правопорушення відбудеться 26.12.2018 о 12 год 00 хв.
Згідно з даними припису №80-18-пл від 12.12.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил відповідач вимагав у позивача усунути у місячний термін з дня отримання цього припису порушення, що виявлені за адресою «Будівництво торгового комплексу по вул. Перемоги в смт. Шкло Яворівського району».
13 грудня 2018 року акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та припис про усунення порушень вимог законодавства направлено відповідачу рекомендованим повідомлення та з відміткою про вручення 19.12.2018 отримано ОСОБА_1
26 грудня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Онищак Х.Р. винесено постанову № 38/29/18 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.96-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 8 160 гривень.
Згідно із вказаною постановою у ході здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю 12.12.2018 року встановлено, що інженером технічного нагляду Міханошею О.Г. під час перевірки по об'єкту будівництва: "Будівництво торгового комплексу по вул. Перемоги в смт. Шкло Яворівського району Львівської області не повідомлено про внесення запису до загального журналу робіт в таблицю "Зауваження контролюючих органів і служб" щодо виконаних робіт з відхиленням від проектної документації, а саме: розміщення торговельного комплексу в межах земельної ділянки не відповідає розміщенню даного об'єкту згідно схеми генплану робочого проекту (Архітектурно-будівельні рішення 688/17-АБ, арк. 2 Стадія РП). Згідно генплану об'єкт розміщений в північній частині земельної ділянки 1 метр від межі, по факту виконані роботи з будівництва торговельного комплексу згідно яких об'єкт розміщений 1,5 м від межі земельної ділянки з південної сторони. Також не представлено загальний журнал робіт та не повідомлено відповідну інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства. В терміни проведення перевірки по об'єкту будівництва інженером технічного нагляду не представлено та не надано договору на здійснення технічного нагляду та наказу на призначення по об'єкту будівництва, а також не надано пояснень стосовно спростування щодо не проведення технічного нагляду на об'єкті будівництва: Будівництво торгового комплексу по вул. Перемоги в смт. Шкло Яворівського району Львівської області" чи порушив ч. 7 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №903.
Вказану постанову надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
22 січня 2019 Департаментом ДАБІ у Львівській області видано направлення № 50/19-пз про проведення позапланового заходу на об'єкті «Будівництво торгового комплексу по вул. Перемоги в смт. Шкло Яворівського району», строк дії якого з 06.02.2019 до 20.02.2019.
20 лютого 2019 Департаментом ДАБІ у Львівській області видано направлення №124/19-пз для проведення позапланового заходу, строк дії якого з 20.02.2019 до 22.02.2019.
21 лютого 2019 складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 124/19-пз від 21.02.2019 року.
21.02.2019 року головним інспектором будівельного нагляду Паєнським А.С. та головним інспектором будівельного нагляду Ференц Т.А. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 124/19-пз.
Акт перевірки № 1247/19-пз, протокол про адміністративне правопорушення № 1247/19-пз направлено на адресу позивача рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення 01.03.2019.
06.03.2019 Департаментом ДАБІ у Львівській області винесено постанову № 19/29/19-ф/пз відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_1 вимоги припису не виконано, а саме не представлено загальний журнал робіт з внесеними записами щодо виконаних робіт з відхиленням від проектної документації та не повідомлено відповідну інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства. Таким чином інженер технічного нагляду ОСОБА_1 не виконав вимоги припису Департаменту ДАБІ у Львівській області від 12.12.2018 №80/18 пл, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.188-42 КУпАП.
Згідно із вказаною постановою у ході здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю 21.02.2019 року встановлено, що приписом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 12.12.2018 №80/18-пл інженера технічного нагляду - ОСОБА_1 було зобов'язано в місячний термін з дня отримання даного припису усунути порушення виявлені під час перевірки об'єкта "Будівництво торгового комплексу по АДРЕСА_1 ", а саме: інженером технічного нагляду - ОСОБА_1 не повідомлено про внесення запису до загального журналу робіт в таблицю "Зауваження контролюючих органів і служб" щодо виконаних робіт на вищевказаному об'єкті з відхиленням від проектної документації, а саме: - розміщення торговельного комплексу в межах земельної ділянки не відповідає розміщенню даного об'єкту згідно схеми генплану робочого проекту (Архітектурно будівельні рішення 688/17-АБ, арк. 2 Стадія РП). Згідно генплану об'єкт розміщений в північній частині земельної ділянки 1 метр від межі, по факту виконані роботи з будівництва торговельного комплексу згідно яких об'єкт розміщений 1,5 м від межі земельної ділянки з південної сторони. Також не представлено загальний журнал робіт та не повідомлено відповідну інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства. На час проведення перевірки з виїздом на місце розташування об'єкту у присутності інженера технічного нагляду ОСОБА_1 було встановлено, що вимоги вищезазначеного припису не виконані, а саме: особою, що здійснює технічний нагляд не представлено загальний журнал робіт з внесеними записами щодо виконаних робіт з відхиленням від проектної документації та не повідомлено відповідну інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства. Таким чином інженером технічного нагляду - Міханошею Олександром Георгійовичем не виконано вимоги припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 12.12.2018 №80/18-пл., чим порушив абз. 1 с. 3 п.3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абзацу 3 п. 14 постанови Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 р. "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю".
Наведене свідчить, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу рішень та дій суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Незгода позивача з вказаними постановами зумовила його звернення до суду з адміністративними позовами про скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення.
Оскільки предметом оскарження є постанови про притягнення до адміністративної відповідальності суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанов та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.217 КУпАП, посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Однією з функцій управління у сфері містобудівної діяльності є контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації (п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038-VI).
За приписами ч. 4 ст. 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Поряд з тим, сама процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (надалі по тексту - Порядок № 553).
Згідно з абзацу 2 пункт 1 Порядку № 553, державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Згідно з п. 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Так, відповідно до пункту 6 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Періодичність проведення планових перевірок суб'єктів містобудування на об'єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Планові перевірки об'єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи (громадяни), проводяться не частіше ніж один раз на півроку.
Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Згідно з пунктом 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється в присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Приписами статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначені права суб'єкту господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Так, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов'язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб'єкта господарювання).
Отже, державний архітектурно-будівельний контроль заснований на принципі безпосереднього виявлення порушення вимог містобудівного законодавства уповноваженими особами під час проведення планової або поза планової перевірки, що фіксується в акті та протоколі перевірки за результатами її проведення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль направлений на дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі, зокрема, виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності органом державного архітектурно-будівельного контролю у двох примірниках складаються протокол, акт перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль проводиться за обов'язковою участю суб'єкта містобудування.
Обов'язок контролюючого органу щодо забезпечення участі відповідної особи під час контролюючих заходів кореспондується із правом суб'єкта містобудування бути присутнім під час перевірки, надавати пояснення з приводу виявлених порушень, докази, що їх спростовують тощо.
Разом з цим, за правилами ст. 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 року №687-XIV для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає, у тому числі, пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.
За правилами ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 року №687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно із ч.ч. 1, 2, 5 ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 року № 687-XIV під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.
Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат.
Вказані положення ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 року №687-XIV кореспондуються із приписами п.п. 2, 3 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року №903.
Згідно із абз. 3 п.п. 1 п. 5 Порядку від 11.07.2007 року №903 особи, що здійснюють технічний нагляд, проводять перевірку, зокрема, відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів.
Таким чином, відповідно до ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" позивач є особою, яка під час будівництва об'єкта архітектури здійснює технічний нагляд та згідно із абз. 3 п.п. 1 п. 5 Порядку від 11.07.2007 року № 903 має забезпечити перевірку відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів.
Ч. 7 ст. 96-1 КУпАП України встановлює адміністративну відповідальність за здійснення технічного нагляду з порушенням вимог законодавства, що тягне за собою накладення штрафу на особу, яка здійснює технічний нагляд, від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 7 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.07.2007 у разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта, та відмови підрядника їх усунути особа, що здійснює технічний нагляд, повідомляє про це замовнику (забудовнику) і відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як наведено вище, 26.12.2018 щодо позивача винесено постанову № 38/29/18-ф/пл по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 96-1 КУпАП відносно та накладено штраф у розмірі 8160 грн.
Суд критично оцінює покликання представника відповідача на те, що позивач мотивує свої позовні вимоги виключно положеннями Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877, зокрема щодо неповідомлення про проведення перевірки, який не регулює вказані спірні правовідносини, оскільки, як вбачається з позовної заяви позивач також покликається на Постанову № 553.
Відповідно до п.12 Постанови № 553, посадові особи органу державного архітектурно - будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
Таким чином, суд відзначає, що орган державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язаний повідомляти суб'єкта господарювання про здійснення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до норм Порядку № 553, вбачається чіткий і послідовний порядок проведення уповноваженими особами органів архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотриманням суб'єктами містобудівної діяльності законодавчих вимог при здійсненні будівельних робіт, відповідно до якого початковим етапом є пред'явлення суб'єкту містобудування направлення на проведення перевірки та службового посвідчення уповноваженої особи органу контролю.
Відповідно до п.17 Постанови № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
Згідно з п.21 Постанови № 553, у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
В матеріалах справи міститься копія направлення для проведення планового заходу від 28.11.2018 року, № 80/18-пл, де міститься підпис ОСОБА_3 про ознайомлення з вказаним направленням без зазначення дати такого ознайомлення.
Згідно з вказаним направленням строк дії направлення - з 29 листопада по 13 грудня 2018 року.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження належного повідомлення не пізніше ніж за десять днів до її початку про проведення планової перевірки із зазначенням дати її проведення та документів, надання яких є необхідними для її проведення.
П. 9 Порядку № 553 визначено, що обов'язковою умовою є те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
П.п. 16 - 18, 20, 21 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно - будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, встановлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акту перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
Судом встановлено, що посадовими особами Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області 12.12.2018 року складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 80/18-пл, протокол № 80/18-пл про адміністративне правопорушення та припис № 80/18-ПЛ по усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Складений акт позивачем не підписано, оскільки згідно відмітки ОСОБА_1 для ознайомлення та підписання акту не прибув.
Згідно із протоколом № 80/18-пл про адміністративне правопорушення від 12.12.2018 року протокол складено в присутності інженера технічного нагляду - ОСОБА_1 . Водночас, згідно відмітки в протоколі, останній позивачем не підписано, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 в останній день перевірки для підписання акту не прибув.
Разом з тим, звертаючись до суду позивач зводить свої аргументи, окрім іншого, до того, що під час проведення планової перевірки інспектором всупереч вимог Порядку №553, не пред'явлено службове посвідчення, не надано копію направлення та наказу на проведення планової перевірки, не ознайомлено з підставами для проведення планової перевірки.
Представником відповідача не надано суду доказів вручення повідомлення про проведення планової та позапланової перевірки уповноваженій особі суб'єкту містобудування, тобто відповідач приступив до перевірки дотримання позивачем вимог законодавства без повідомлення останнього про таку перевірку, що суперечить Порядку № 553.
Відтак, у даному випадку, представником відповідача не надано доказів та жодним чином не спростовано аргументів позивача щодо належного повідомлення суб'єкта містобудування про проведення планового заходу, тому суд вважає безпідставними доводи відповідача стосовно дотримання органом архітектурно-будівельного контролю вимог чинного законодавства про повідомлення суб'єкта містобудування щодо проведення планової перевірки.
Суд дійшов висновку, що акт, складений за відсутності позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.
Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у постанові від 07.02.2019 у справі №201/3017/17(2-а/201/281/2017) та постанові від 27.02.2019 року у справі № 210/3059/17(2-а/210/148/17).
Враховуючи вищенаведені правові норми суд встановив, що відповідач порушив порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки не вручив позивачу направлення на проведення перевірки та провів перевірку без присутності особи, яка є уповноваженою особою на об'єкті будівництва, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості подавати свої докази чи заперечення при проведенні перевірки.
Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовна вимога про скасування постанови № 38/29-18-ф/пл від 26.12.2018 року підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про скасування постанови № 19/29/19-ф/пз від 06.03.2019 року про накладення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 5950 грн суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до абз. 3 п. 14 постанови Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
У відповідності до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудування діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п. 9 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Згідно з пп.1 п. 11 Порядку № 533 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Згідно п. 13 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб'єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов'язком такого суб'єкта містобудування.
Відповідно до абзацу 11 п. 7 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
В той же час, як приписи Закону №3038-VI, так і положення Порядку №533, не визначають обов'язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб'єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб'єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред'явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується і з обставинами, визначеними пунктом 7 Порядку №533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб'єктом містобудування норм чинного законодавства.
Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №813/3463/16.
Відтак, суд критично оцінює покликання позивача на те, що його не було попереджено про проведення позапланової перевірки.
Водночас, як вбачається з позовної заяви позивач стверджує, що перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи відповідача не надали копію направлення на здійснення позапланового заходу та не пред'явили службове посвідчення, а відтак він відмовився взяти участь у проведенні перевірки.
Натомість у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що в додатках до відзиву на позов містяться копії направлень для позапланового заходу, які слугували підставою для проведення позапланової перевірки. Таким чином, твердження позивача щодо ненадання посадовими особами держархбудінспекції копії направлення не заслуговують на увагу.
Однак, суд дійшов висновку, що наявність копій вказаних направлень у додатках до відзиву на позов не засвідчує факт того, що посадові особи відповідача надавали копію направлення на здійснення позапланового заходу та пред'являли посвідчення.
Відтак, у даному випадку, представником відповідача не надано доказів та жодним чином не спростовано аргументів позивача щодо недотримання суб'єктом владних повноважень порядку проведення позапланового заходу на початку його здійснення. Отже позиція позивача про те, що ненадання під час перевірки відповідачем зазначених документів призвело до порушення прав позивача та вимог чинного закону є повністю обґрунтованим і таким, що підтверджується матеріалами справи.
Суд дійшов висновку, що акт, складений за відсутності позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.
Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовна вимога про скасування постанови № 19/29/19-ф/пз від 06.03.2019 року підлягає задоволенню.
В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не підтвердив правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість позовні вимоги відповідають обставинам справи, ґрунтуються на вимогах закону та підтверджені належними і допустимими доказами.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи представника відповідача Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про пред'явлення позову до них як до неналежного відповідача суд відхиляє виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 3 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Водночас, відповідно до частини 3 цієї ж статті, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Адміністративна процесуальна правосуб'єктність органів державної влади не залежить від того, є вони юридичними особами чи ні.
Отже, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області є територіальним органом державної влади, який наділено управлінськими владними повноваженнями та який, у зв'язку з цим, має адміністративну процесуальну правосуб'єктність (правоздатність, дієздатність), як орган державної влади.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 4 лютого 2019 року у справі №158/2944/17.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Департамент Державної-архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області є належним відповідачем у справі.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, відтак слід скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області № 38/29/18-ф/пл від 26.12.2018 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.7 ст.96-1 КУпАП та постанову по справі про адміністративне правопорушення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області № 19/29/19-ф/пз від 06.03.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-42 КУпАП, а провадження в справах про адміністративні правопорушення закрити.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 19, 72-80, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, Державної архітектурно - будівельної інспекції України про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справах про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 38/29/18-ф/пл від 26.12.2018 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 96-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 160 (вісім тисяч сто шістдесят) гривень, провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 19/29/19-ф/пз від 06.03.2019 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 950 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) гривень, провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області на користь ОСОБА_1 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп сплаченого судового збору.
Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін.
Позивач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, ЄДРПОУ 37471912, адреса місцезнаходження: 79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки,71.
Відповідач - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, ЄДРПОУ 37471912, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26.
Суддя Н.А. Кондратьєва