Справа № 464/5144/18
пр.№ 2/464/186/20
10.11.2020 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Борачка М.В.,
секретар судового засідання Гаврилишин О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Оксі Банк» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення,-
представник позивача ПАТ «Оксі Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить в рахунок погашення кредитних зобов'язань на користь Публічного акціонерного товариства «Оксі Банк» за кредитним договором № 57/11, укладеним між ПАТ «Оксі Банк» та ОСОБА_2 в сумі 615 947, 49 грн., яка складається з: сума по тілу кредиту, в т. ч. прострочена заборгованість 232796,98 грн., сума нарахованих відсотків, в т.ч. прострочені відсотки 243469,50 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків 139681,01 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; виселити ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які зареєстровані та проживають у спірній квартирі, зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, з надання іншого жилого приміщення, а саме: Ѕ частки квартири АДРЕСА_2 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір в розмірі 3524 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 12 грудня 2011 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Оксі Банк» укладено кредитний договір №57/11 на суму 270000 грн. з кінцевою датою погашення кредиту 9 грудня 2016 року зі сплатою 23% річних. У забезпечення виконання кредитних зобов'язань між банком та відповідачем ОСОБА_1 12 грудня 2011 року укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б., зареєстрований у реєстрі за № 5376. Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 та належить на праві власності відповідачу. Заявою, посвідченою приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б., ОСОБА_2 дав згоду своїй дружині ОСОБА_1 , відповідачу по справі, на підписання відповідного договору іпотеки, договорів про внесення змін до договору іпотеки, договорів про розірвання вищевказаних правочинів. Цією заявою третя особа ОСОБА_2 також підтвердив, що укладення таких правочинів відповідає інтересам їх сім'ї та погоджується, щоб умови договорів визначалися дружиною самостійно. Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі. В свою чергу, позичальник не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нарахованих відсотків та інші платежі відповідно до умов кредитного договору, сума боргу позичальника за вищевказаним договором станом на 28.08.2018 становить 615947,49 грн., відтак оскільки позичальник свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення кредиту, нарахованих відсотків та штрафних санкцій не дотримувався, тим самим порушив істотні умови кредитного договору. Банк неодноразово звертався до відповідача з вимогами про виселення та зняття з реєстрації, але в добровільному порядку зазначені вимоги виконані не були. Останню вимогу відповідачу банк направляв 09.02.2018, яка повернулась за зворотною адресою у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання. Згідно довідки з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію, виданої АОСББ «Сихівчани» за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Банк надає особам, яких виселяють, постійне жиле приміщення: 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 , що належить ПАТ «Оксі Банк» на підставі двох свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), що не відбулися, серія та номер:186 та 188 , видані 18.02.2015. На підставі вищенаведеного, просить позов задоволити.
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 30 листопада 2018 року позов Публічного акціонерного товариства «Оксі Банк» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення задоволено.
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 05 вересня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Сихівського районного суду м.Львова від 30 листопада 2018 року скасовано та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 07 жовтня 2019 року клопотання відповідача задоволено та призначено по справі судово-економічну експертизу.
Вказана справа повернулась до суду без виконання ухвали про проведення експертизи, оскільки відповідачем ОСОБА_1 не сплачено вартість проведення експертизи та ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 03 серпня 2020 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 18 серпня 2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву в якій позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, причини не прибуття суду не повідомили, відзиву на позовну заяву відповідачем подано не було, а тому за згодою представника позивача, на підставі ст.ст.280, 281 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи.
Треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає можливим розглядати справу у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Представник третьої особи Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у її відсутності, при прийняття рішення просить врахувати інтереси ОСОБА_4 .
Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши подані докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до часткового задоволення з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 12 грудня 2011 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Оксі Банк» укладено кредитний договір №57/11 на суму 270000 грн. з кінцевою датою погашення кредиту 9 грудня 2016 року зі сплатою 23% річних.
У забезпечення виконання кредитних зобов'язань між банком та відповідачем ОСОБА_1 12 грудня 2011 року укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б., зареєстрований у реєстрі за № 5376. Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 та належить на праві власності відповідачу.
Як вбачається з матеріалів справи заявою, посвідченою приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б., ОСОБА_2 дав згоду своїй дружині ОСОБА_1 на підписання відповідного договору іпотеки, договорів про внесення змін до договору іпотеки, договорів про розірвання вищевказаних правочинів. Цією заявою третя особа ОСОБА_2 також підтвердив, що укладення таких правочинів відповідає інтересам їх сім'ї та погоджується, щоб умови договорів визначалися дружиною самостійно.
Відповідно до умов вищевказаного Кредитного договору, Банк зобов'язався надати ОСОБА_2 кредит у сумі 270000 грн., а останній зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором. Банк (кредитор) свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_2 кредит у сумі 270000 грн. В свою чергу, позичальник не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нарахованих відсотків та інші платежі відповідно до умов кредитного договору. Відтак, оскільки позичальник свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення кредиту, нарахованих відсотків та штрафних санкцій не дотримувався, тим самим порушив істотні умови кредитного договору.
Відповідно до п.1.4 Договору іпотеки сторони за взаємною згодою визначили заставну вартість предмета іпотеки у розмірі 555500 грн.
Банк звертався до відповідача з вимогами про виселення та зняття з реєстрації, але в добровільному порядку зазначені вимоги виконані не були. Останню вимогу відповідачу ПАТ «Оксі Банк» направляв 09.02.2018 за №1100/97, яка повернулась за зворотною адресою у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується відповідною довідкою та роздруківкою із сайту ПАТ «Укрпошта».
Відповідно до п.3.1.4 Договору іпотеки у випадку невиконання Іпотекодавцем- майновим поручителем та/або Позичальником зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до Розділу 5 Договору іпотеки, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншим кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання переданого в іпотеку, а також витрат, пов'язаних з реалізацією Предмета іпотеки.
Згідно п.5.1 Договору іпотеки право звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель набуває у разі, в тому числі, якщо у момент настання терміну виконання зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором термін суми кредиту та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строк суми відсотків, комісій; неустойки (пені, штрафних санкцій).
У відповідності до п.5.2 Договору іпотеки іпотекодержатель у разі виникнення у нього права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки на власний розсуд звертає стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса, або у позасудовому порядку продає від свого імені предмет іпотеки чи приймає предмет іпотеки у свою власність, згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно п.1.1 вказаного договору, цей договір забезпечує виконання зобов'язань позичальника та вимог Іпотекодержателя за кредитним договором №57/11 від 12 грудня 2011 року, який укладено між ОСОБА_2 та Іпотекодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі, за умови якого останній зобов'язаний в порядку передбаченому Кредитним договором, повернути Іпотекодержателю не пізніше 09.12.2016 кредит у розмірі 270000 грн., відсотки за користування ним у розмірі 23 % річних, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом, сплати неустойки (пеню, штрафу), а також відшкодувати Іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Іпотекодавцем умов Договору про іпотечний кредит у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором.
Відповідно до п. 1.3 Договору предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 , яка належить Іпотекодавцю-майновому поручителю ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Довідки, виданої ЖБК №225 м.Львові 19.08.1992 року за №436, право власності зареєстровано Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації 08.10.1992 та записано в реєстрову книгу №63 за реєстровим № 10646, що підтверджується Реєстраційним посвідченням, виданим Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації 08.10.1992 року за №3034, реєстраційний номер: 35470736.
У відповідності до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у строк та в порядку, встановленому договором.
Згідно з вимогами ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Судом встановлено, що третя особа ОСОБА_2 своїх договірних зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконував, не повертав кредитних коштів у порядку, спосіб та строк, встановлених договором, в результаті чого утворилась заборгованість.
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 21 липня 2014 року по справі №464/5213/14-ц, яке набрало законної сили, вирішено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Оксі Банк» заборгованість за кредитним договором №57/11 від 12.12.2011 року в розмірі 265627,89 грн. Як вбачається з мотивувальної частини даного рішення заборгованість відповідачів складається з: заборгованості по тілу кредиту - 232796,98 грн., заборгованості по відсотках - 25915,52 грн., пені - 6915,39 грн. Заборгованість стягнута станом на 19.05.2014.
За змістом частини першої статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.6 ст.3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у статті 590 ЦК України передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачене Законом України «Про іпотеку».
Згідно із частиною третьою статті 33 цього Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Судом встановлено, що на виконання умов Кредитного договору та Іпотечного договору позивачем за вих. №1100/97 від 09.02.2018 було направлено відповідачу вимогу про усунення порушень та вимогу про добровільне виселення та зняття з реєстрації.
Встановлено, що відповідач порушення, зазначені у вимозі у 30-денний строк з моменту отриманої вказаної вище вимоги, не усунула, заборгованість за кредитним договором не сплатила.
В позовній заяві позивач зазначає, що станом на 28.08.2018 сума боргу позичальника ОСОБА_2 становить: за кредитом - 232796,98 грн; по відсотках - 243469,50 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 139681,01 грн., загальна сума заборгованості становить 615947,49 грн.
Разом з тим, згідно із ч.1 ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Так, у постанові від 04.07.2018 (справа № 310/11534/13-ц) Велика Палата Верховного Суду зазначає, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.
Оскільки рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 21 липня 2014 року заборгованість за кредитним договором №57/11 від 12.12.2011 року вже стягнута, тобто банк скористався правом дострокового повернення позики та такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, із чим погодився й суд, який задовольнив позовні вимоги ПАТ «Оксі Банк», тому нарахування банком процентів та пені після 19 травня 2014 року не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Такі правові висновки також узгоджуються з позицією Великої палати ВС, висловленою у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.
Таким чином, загальний розмір заборгованості, що підлягає сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки становить 265627,89 грн., з яких тіло кредиту- 232796,98 грн., заборгованість по відсотках - 25915,52 грн., пеня - 6915,39 грн.
Відтак, враховуючи те, що третя особа ОСОБА_2 своїх договірних зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконував, не повертав кредитних коштів у порядку, спосіб та строк, встановлених договором, суд приходить до висновку, що позовна вимога ПАТ «Оксі Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитних зобов'язань на користь Публічного акціонерного товариства «Оксі Банк» за кредитним договором № 57/11, укладеним між ПАТ «Оксі Банк» та ОСОБА_2 в сумі 265627,89 грн. підлягає до задоволення.
Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку».
У ч.3 ст.39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Згідно із ч.1 ст.40 цього ж Закону звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
Відповідно до вимог ч.2 ст.109 ЖК України громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
Верховний Суд у постанові від 18 січня 2018 року у справі №643/2333/15-ц зазначив, що за змістом ст.ст.39, 40 Закону України Про іпотеку та ст.109 ЖК України особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло лише у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого постійного жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (ч.2 ст.109 ЖК України). У такому випадку виселення здійснюється відповідно до ч.4 ст.109.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом України у постановах від 18 березня 2015 року у справі №6-39цс15, від 03 лютого 2016 року у справі №6-2947цс15, від 10 лютого 2016 року у справі №6-2830цс15, від 14 грудня 2016р. у справі №6-1141цс16.
Із п.1.2 кредитного договору №57/11 від 12 грудня 2011 року, укладеного між ПАТ «Оксі Банк» і третьою особою ОСОБА_2 , вбачається, що кредитні кошти в розмірі 270000 грн. надавалися ОСОБА_2 на споживчі потреби.
Із договору іпотеки від 12 грудня 2011 року, укладеного між ПАТ «Оксі Банк» і відповідачем ОСОБА_1 , видно, що предмет іпотеки квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 70 м2, жилою площею 41,6 м2 належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі довідки виданої ЖБК №225 м.Львова 19.08.1992 за №436, що свідчить про те, що вказана квартира, яка є предметом іпотеки, була придбана не за рахунок наданих ПАТ «Оксі Банк» кредитних коштів.
Виходячи з наведеного, особи, які проживають у зазначеній вище квартирі, яка придбана не за рахунок отриманих кредитних коштів, не підлягають виселенню без надання їм іншого жилого приміщення.
В позові позивач зазначає, що надає особам, яких виселяють, постійне жиле приміщення: Ѕ частини квартири АДРЕСА_2 , шо належить ПАТ «Оксі Банк» на підставі двох свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Як вбачається з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №33807685 та №33807991 ПАТ «Оксі Банк» належить Ѕ частки квартири АДРЕСА_2 .
Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів щодо домовленості з іншим власником (власниками) про порядок володіння та користування даним майном, або згоди такого власника (власників) на проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у даній квартирі.
Крім цього, позовна вимога про виселення може стосуватися лише відповідача та не може бути задоволена щодо третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відтак, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ПАТ «Оксі Банку» в частині виселення ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з квартири яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 3524 грн. за дві позовні вимоги немайнового характеру, тобто по 1762грн. за кожну позовну вимогу, що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи. Враховуючи те, що судом задоволено лише одну позовну вимогу, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 1762 грн.
Керуючись ст.ст.4, 11, 12, 13, 19, 23, 34, 141, 209, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-
позов задовольнити частково.
В рахунок погашення кредитних зобов'язань на користь Публічного акціонерного товариства «Оксі Банк» за кредитним договором № 57/11 від 12 грудня 2011 року, укладеним між ПАТ «Оксі Банк» та ОСОБА_2 в сумі 265627,89 грн., з яких тіло кредиту- 232796,98 грн., заборгованість по відсотках - 25915,52 грн., пеня - 6915,39 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 70 кв.м., житловою площею 41,6 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
В задоволенні позовної вимоги про виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача Публічного акціонерного товариства «Оксі Банк» судовий збір в розмірі 1762 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Публічне акціонерне товариство «Оксі Банк» (код ЄДРПОУ 09306278, 79019, м.Львів, вул.Газова, 17).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).
Повне рішення суду складене та проголошене 10 листопада 2020 року.
Головуючий Борачок М.В.