Справа№464/5259/20
пр.№ 3/464/2865/20
11.11.2020 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Сабара Л.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Жовква Львівської області, українця, громадянина України, проживає за адресою АДРЕСА_1 , директор Інституту Українознавства ім. І.Крипякевича НАНУ Львівській області, паспорт серії НОМЕР_1 та РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч.1 ст. 41 КУпАП,
встановив:
На розгляд Сихівського районного суду м. Львова скеровано протокол про адміністративне правопорушення № ЛВ26336\459\АВППТ щодо ОСОБА_1 , згідно якого останній порушив вимоги законодавства про працю, зокрема, ч.1 ст. 43 КЗпП, у зв'язку із чим в його діях мається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП.
Особа яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення останнього про час та місце розгляду справи.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП неявка особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
22.09.2020 інспектором праці проведено інспекційне відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю а саме Інституту Українознавства ім. І.Крип'якевича Національної Академії України, за результатами якого складено акт № ЛВ26336\459\АВ від 22.09.2020.
24.07.2020 директором Інституту Українознавства ім. І.Крип'якевича Національної Академії України Соляр І.Я. підписано наказ № 70-к «Про звільнення старшого наукового співробітника ОСОБА_2 ».
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ст. 14 КУпАП передбаченого, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення серед іншого зазначаються місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно диспозиції ч.1 ст. 41 КУпАП особа притягується до адміністративної відповідальності порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
З цього слідує, що диспозиція вказаної норми являється бланкетною, оскільки називає склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів - правил, положень, інструкцій.
Одночасно, об'єктивна сторона адмістративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП виражається серед іншого у вчиненні таких дій: інші порушення вимог законодавства про працю.
Згідно ст. 4 Кодексу законів про працю України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення директором Інституту Українознавства ім. І.Крип'якевича Національної Академії України ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності на підставі ч.1 ст. 41 КУпАП, оскільки порушив вимоги ч.1 ст. 43 КЗпП України.
Так, ч.1 ст. 43 КЗпП встановлено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
При цьому, згідно п.4 ст. 40 КЗпАП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
З урахуванням вищевикладеного, та беручи до уваги склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП, у вказаній справі доведенню підлягають обставини порушення вимог законодавства про працю, особою, яка посадовою особою, власником або уповноваженим ним органом, якою розірвано трудовий договір із працівником без попередньої згоди виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є такий працівник .
Згідно із ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підтвердження вини ОСОБА_1 надано протокол про адміністративне правопорушення, Акт інспекційного відвідування, подання від 22.06.2020, подання до профспілкового комітету, згода профспілкового комітету на звільнення ОСОБА_2 , наказ про звільнення ОСОБА_2 .
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, не вбачається, які саме дії чи бездіяльність вчинив ОСОБА_1 , що є об'єктивною стороною інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки інспектором зазначено, що згідно наказу № 70-к від 24.09.2020 звільнено ОСОБА_2 що є порушення ч.1 ст. 43 КЗпП, так як адміністрацією інституту не надано доказів, які б підтверджували згоду профспілкового комітету на таке звільнення. Однак, у протоколі відсутні дані про те, що ОСОБА_2 є членом первинної профспілкової організації. Доказів з даного приводу суду не надано.
Також, як випливає зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи, особа, що склала протокол про адміністративне правопорушення, в графі «суть правопорушення» послалася на нормативні акти, які порушив ОСОБА_1 , однак не зазначила, чи наступили наслідки передбачені ст. 40 КЗпП, зокрема чи розірвано трудовий договір із ОСОБА_2 . При цьому, як вбачається із копії наказу про звільнення долученої до протоколу, ОСОБА_2 із таким наказом не ознайомлений. Інших доказів щодо припинення трудових відносин Інститутом із ОСОБА_2 саме на підставі наказу № 70-к від 24.07.2020 не надано.
Також, у протоколі не вказано час вчинення правопорушення, оскільки зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення виявлене 22.09.2020.
Згідно ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно висновків Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених в рамках справи № 216/5226/16-а(2-а/216/33/17), притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 536/1703/17, адміністративне провадження № К/9901/3839/17 (ЄДРСРУ № 82707106).
Положеннями ст.252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Будь-які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді справи про адміністративне правопорушення, дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України, суд тлумачить на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Приймаючи до уваги, що у справі відсутні в достатньому обсязі належні та допустимі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, у суду не має можливості встановити обставини вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення та наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.
На підставі ч.1 ст. 41 КУпАП та керуючись п.1 ст.247, ст. 284 КУпАП,-
постановив:
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 41 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Сабара Л.В.