Справа № 464/4934/20
пр.№ 2-а/464/177/20
12.11.2020 Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді Чорна С.З.,
за участю секретаря судових-засідань Бусько Ю.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу 1 роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції Стецика Миколи Петровича, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції НП України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, взводу 1 роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції Стецика Миколи Петровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог вказав, що згідно постанови серії ДП 18 № 838032 від 14.08.2020 на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді 425 гривень штрафу, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Правопорушення полягало в тому, що він 14.08.2020 о 18 год. 00 хв. на автодорозі «Західний обхід міста Львова», 12 км. керував транспортним засобом «Mercedes-Benz» н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги знаку 4.2 та на вимогу інспектора не пред'явив для перевірки документи зазначені в п. 2.1 ПДР, чим порушив п.п.2.4а, 2.1.б, 2.1.г ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.126 КУпАП. Вважає постанову протиправною, оскільки вона не містить доказів вчинення ним правопорушення та те, що постанова винесена з грубим порушенням Закону.
Ухвалою суду від 29.09.2020 після усунення недоліків позов прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження.
Від представника відповідача УПП у Львівській обалсті ДПП НП України до суду поступив відзив на позовну заяву в якому зазначає, що зазначені в позовній заяві обставини не відповідають дійсності, позивач в такий спосіб намагається уникнути адміністративної відповідальності, а тому в задоволенні позову просить відмовити за безпідставністю. Вважає, що доказом встановлення вини позивача у порушенні ПДР України являється винесена у встановленому законом порядку оскаржувана постанова. Доводи позивача обґрунтовані виключно посиланням на формальні підстави для скасування оскаржуваної постанови, проте не підтверджені жодним належним і допустимим доказом. Вимога пред'явлення документа здійснювалась інспектором на підставі п.2 ч.1 ст.32 ЗУ «Про Національну поліцію» , п.2.1 та п.2.4 ПДР України. Крім цього, просить проводити розгляд справи за відсутності відповідача.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні змісту позовної заяви та просить таку задоволити.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з таких підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно Постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 838032 від 14.08.2020 року, ОСОБА_1 , 14.08.2020 о 18 год. 00 хв. на автодорозі «Західний обхід міста Львова», 12 км. керував транспортним засобом «Mercedes-Benz» н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги знаку 4.2 та на вимогу інспектора не пред'явив для перевірки документи зазначені в п. 2.1 ПДР, чим порушив п.п.2.4а, 2.1.б, 2.1.г ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.126 КУпАП.
Рішенням №343 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №838032 від 14.08.2020 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Згідно ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно п.2.4 «а» Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
У відповідності до п.2.1 «б» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).
У відповідності до п.2.1 «ґ» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно п. 21.1. ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Крім цього, п. 21.3. ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
Згідно із ст.53 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Згідно ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:
1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Крім цього, як вбачається з відеозапису наданого УПП у Львівській області працівником поліції декілька раз ставилась вимога до позивача пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс, однак позивач відмовився представляти документи. На вимогу ОСОБА_1 пред'явити докази порушення ним правил дорожнього руху працівником поліції запропоновано переглянути відео з реєстратора, який зафіксований в службовому автомобілі, однак ОСОБА_1 відмовився пройти і перегляну дане відео.
Згідно ч.1 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність
Таким чином, у відповідності до положень ст. 256 КУпАП відповідачем розглянуто справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення та, враховуючи характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 283 КУпАП, винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою, Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Суд оцінивши всі надані суду сторонами докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позивач вчинив адміністративне правопорушення за яке був притягнений до адміністративної відповідальності. Таким чином, суд вважає, що оскаржувана постанова серії ДП18 № 838032 від 14.08.2020 року є законною, об'єктивність якої підтверджена матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст.2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського взводу 1 роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції Стецика Миколи Петровича, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції НП України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення- відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, місце знаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19, ЄДРПОУ 40108646.
Відповідач: поліцейський взводу 1 роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції Стецик Микола Петрович, місце праці: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19, ЄДРПОУ 40108646.
Cуддя С.З. Чорна