Справа №463/9746/20
Провадження №3/463/2042/20
12 листопада 2020 року м. Львів
Суддя Личаківського районного суду м. Львова - Стрепко Н.Л., за участі прокурора Вітковської І.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої провідним спеціалістом-юристконсультом Департаменту охорони здоров'я ЛОДА, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , будучи провідним спеціалістом-юристконсультом відділу кадрового та організаційного забезпечення управління розвитку, планування та організаційно-фінансового забезпечення Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації, являючись згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 факт вчинення правопорушення визнала. Пояснила, що перебуває у декретній відпустці по догляду за другою дитиною, у зв'язку з доглядом за дітьми постійно відкладала заповнення декларації, оскільки таке потребує збирання значної кількості інформації та документів. Коли настав крайній строк для подання декларації захворіла спочатку сама, а потім діти, як тільки зрозуміла що пропустила строк, одразу ж подала декларацію, пропустивши лише один день. Оскільки нею було протерміновано строк для подання декларації лише на один день, просила звільнити її від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення.
Прокурор у судовому засіданні щодо звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності заперечила, вказала що остання обізнана з процедурою подання декларації, у неї було пів року на заповнення такої, а тому відкладання подання декларації у зв'язку з сімейними обставинами було особистим усвідомленим ризиком правопорушниці. Просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та обрати їй адміністративне стягнення у розмірі мінімального штрафу, передбаченого санкцією статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, частини першої статті 3 статті цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно з пунктом 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти; ч. 5 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.
Відповідно до вимог підпункту 1 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №3 від 10 червня 2016 року, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 15 липня 2016 року за №959/29089, щорічна декларація суб'єкта декларування подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб'єкти декларування подають до 1 червня.
Таким чином ОСОБА_1 зобов'язана була подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік в період з 00:00 год. 1 січня 2020 року до 00:00 год. 1 червня 2020 року. Однак, як вбачається з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_2 подав щорічну декларацію за 2019 рік лише 2 червня 2020 року о 18:44 год., тобто несвоєчасно.
Вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП стверджується протоколом про адміністративне правопорушення №503 від 9 жовтня 2020 року, витягом з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поясненнями правопорушниці, даними в судовому засіданні.
Беручи до уваги наведене вище, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
При цьому суд вважає, що клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про звільнення її від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення у зв'язку з пропуском нею строку подання декларації лише на один день, не підлягає до задоволення, оскільки ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування незалежно від розміру такої несвоєчасності.
Окрім того, статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відтак, враховуючи те, що ОСОБА_1 було порушено вимоги чинного антикорупційного законодавства України, а тому звільнення такої від адміністративної відповідальності суперечитиме завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення.
Також, суд погоджується з запереченнями прокурора щодо того, що несвоєчасність подання ОСОБА_1 декларації у зв'язку з сімейними обставинами не може бути підставою для звільнення її від адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищенаведене, особу та сімейний стан правопорушниці, визнання нею факту вчинення правопорушення, тяжкість скоєного, а тому до неї слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Окрім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420, 40 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 172-6, 283, 284, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати їй покарання у виді адміністративного штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому даної постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова надсилається для примусового виконання, а штраф стягується у подвійному розмірі, тобто становитиме 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення через Личаківський районний суд м. Львова.
Суддя: Стрепко Н.Л.