справа № 462/660/20
12 листопада 2020 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 12020140060000140 від 18.01.2020 року разом з обвинувальним актом про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює кур'єром ФОП ОСОБА_5 з 14.02.2020 р., раніше судимого, востаннє 13.04.2009 року Галицьким районним судом м.Львова за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, та якого на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, а відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 01.11.2017 року застосовано ЗУ «Про амністію в 2016 році» та звільнено від відбування призначеного покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.309 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_3
встановив:
ОСОБА_3 , будучи раніше судимим, востаннє 13.04.2009 року Галицьким районним судом м.Львова за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та на підставі ЗУ «Про амністію в 2016 році» 01.11.2017 року звільнений від відбування покарання, на шлях виправлення не став та знову вчинив злочин.
Так, ОСОБА_3 17.01.2020 року близько 23.30 год., перебуваючи на вул. Сяйво, 11А у м. Львові, на землі, біля бордюру, знайшов (придбав) амфетамін та усвідомлюючи, що це є психотропна речовина вирішив повторно, незаконно зберегти її для власного вживання, без мети збуту та поклав вказану речовину в зовнішню праву кишеню своєї куртки. Проте, вже 18 січня 2020 року близько 01 год. 25 хв. перебуваючи на вул. Сяйво, 11А у м. Львові, був зупинений працівниками поліції, які виявили у нього, в зовнішній кишені куртки невідому порошкоподібну речовину біло-рожевого кольору, яку вилучили. У відповідності до висновку експерта Хмельницького НДЕКЦ МВС України № 8.6-0059:20 від 29.01.2020 р. надана на експертизу пастоподібна речовина містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якого становить 36, 38765 грам, що у відповідності до наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000р. «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» становить особливо великий розмір психотропних речовин, що знаходиться у незаконному обігу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.3 ст.309 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті. Пояснив, що дійсно 17.01.2020 року близько 23.30 год., перебував на вул. Сяйво, 11А в м. Львові, на землі, біля бордюру, знайшов згорток, подумав, що це грошові кошти, розкривши, зрозумів, що це психотропна речовина, вирішив зберегти її для власного вживання, тому поклав її собі в праву зовнішню кишеню куртки, в яку був одягнений. В подальшому був зупинений працівниками поліції, які при зовнішньому огляді виявили у нього дану речовину, яку в подальшому вилучили. Запевнив, що став на шлях виправлення, обіцяв не вчиняти більше правопорушень. Просить не призначати суворе покарання, врахувати наявність малолітньої дитини, 2008 р.н. та те, що з лютого 2020 року він працевлаштований.
Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою.
Таким чином, аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин в особливо великих розмірах, без мети збуту, вчинений повторно доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.309 КК України.
При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття, а обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Суд враховує всі обставини справи, ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, характеристику особи винного, який раніше судимий, востаннє 13.04.2009 року Галицьким районним судом м.Львова за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, а відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 01.11.2017 року застосовано ЗУ «Про амністію в 2016 році» та звільнено від відбування призначеного покарання, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 58, 60), згідно характеристики ЛКП «Рясне-402» скарг від сусідів і мешканців на ОСОБА_3 не поступало (а.с. 55), на момент вчинення злочину був непрацевлаштований, з довідки, наданої суду, вбачається, що лише з 14.02.2020 р. працює кур'єром ФОП ОСОБА_7 , одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вину визнав повністю та щиро розкаявся у скоєному.
З досудової доповіді органу пробації вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб оцінюється як високий. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистіть обвинуваченого, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації надав висновок про те, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі може становити високу небезпеку для суспільства. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
Виходячи з наведеного, беручи до уваги досудову доповідь, суд дійшов висновку про неможливість виправлення ОСОБА_3 без його ізоляції від суспільства, відтакОСОБА_3 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, в межах санкції ч. 3 ст. 309 КК України у мінімальному розмірі увиді позбавлення волі, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів.
Проте, підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 положень ст. 75 КК України, про що просив прокурор, не вбачає.
Такі обставини як щире каяття, визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , не є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та не є достатніми підставами для застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України, таке покарання не відповідатиме загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Крім того, таке покарання не є достатнім і необхідним для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок м'якості.Питання про долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Крім того, з обвинуваченого слід стягнути в користь Державного бюджетуУкраїни витрати на залучення експерта у зв'язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
Підстав, передбачених ст. ст.176, 177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого запобіжних заходів суд не вбачає.
Керуючись ст. ст.368-371, 373-375 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.309 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу набрання вироком законної сили, з часу фактичного звернення вироку до виконання.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України витрати на залучення експерта для проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, в розмірі 942 (дев'ятсот сорок дві) грн. 06 коп.
Речовий доказ: амфетамін, масою 36, 38765 грам, який упаковано у спец.пакет експертної служби № 2412938, який здано до камери схову Залізничничного ВП ГУНП у Львівській області(а.с. 39) передати у Кінологічний навчальний центр Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_1 ) для використання їх у дресируванні службових собак для розшуку таких речовин.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Суддя: (підпис) ОСОБА_1
З оригіналом згідно.
Суддя: ОСОБА_1