Справа № 462/6527/20
12 листопада 2020 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - Мруць І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Мороза В.В.,
справа №462/6527/20
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Управління патрульної поліції в Львівській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАМ №3269104 від 11.10.2020 року та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн., закрити провадження у справі.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що у зазначеній постанові про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП відсутній склад правопорушення, оскільки жодних доказів вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 відповідачем не надано. Наявність лише оскаржуваної постанови не може бути єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Зазначає, що 11.10.2020 року рухалась на автомобілі марки CITROEN C4, д.н.з. НОМЕР_1 , по вулиці Патона у місті Львові та була зупинена представником патрульної поліції 1 батальйону 2 роти Швець В.Б. Вважає зупинку безпідставною, так само, як і звинувачення про перетин нею суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1., яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, а відтак порушення п.34 ПДР України. При врученні їй оскаржуваної постанови, позивач зазначила про незгоду із такою.
Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
21.10.2020 року ухвалою судді адміністративний позов залишено без руху для сплати судового збору.
Позивачем 30.10.2020 року подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору з додатками.
03.11.2020 року ухвалою судді адміністративний позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Клопотання про відстрочення сплати судового збору - задоволено.
У судове засідання позивач не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с.29), позов підтримала у повному обсязі на підставах викладених у позовній заяві і просить його задовольнити.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, належним чином був повідомлений про місце, час та дату цього засідання. Відповідач відзиву на позов чи клопотання про продовження строку на подання відзиву не подав, хоча 03.11.2020 року на офіційну електронну адресу Управління патрульної поліції у Львівській області, відповідно до ч.1 ст.268 КАС України, було надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви із додатками (а.с.27,28).
За наведених обставин, їх неприбуття у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
При цьому суд враховує, ч. 1 ст.286 КАС України, відповідно до якої адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи вищевикладене, строки розгляду даної справи, діючи згідно з вимогами ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності осіб, що не з'явились, на підставі наявних в справі доказів.
На підставі ч. 9 ст.205 цього Кодексу справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами згідно з ч.4 ст.229 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх в сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що постановою серії ЕАМ № 32691104 від 11.10.2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, та зазначено, що 11.10.2020 року о 11 год. 52 хв. у місті Львові по вулиці Патона 4 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, перетнула суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1., яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушила п.34. ПДР, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. (а.с.5)
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Вирішуючи питання про винність ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, суд враховує викладенні позивачем пояснення в позовній заяві та постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як роз'яснено в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Виходячи з вимог статті 77 КАС України, відповідач повинен був довести, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, проте будь-яких доказів цього не надав.
У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь , недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Такий висновок зроблено також у постанові КАС ВС від 08.07.2020 №463/1352/16-а (К/9901/21241/18).
Відповідно до ст. 245 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У поданому позові позивач вину у вчиненні правопорушення заперечив з підстав, що у його діях немає складу правопорушення.
Суд погоджується із доводами позивача про те, що відповідачем не з'ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, всупереч ст. 77 КАС України ним не надано суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, і доводять достовірність порушення позивачем Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За наведених обставин, будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія, оскільки наявні у справі докази, зокрема, постанова, не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Тому, з врахуванням з'ясованих фактичних обставин у справі та досліджених доказів, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення - не доведена.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.9,77,241,244,246,268,271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволити повністю.
Постанову інспектора управління патрульної поліції у Львівській області по справі про адміністративне правопорушення від 11 жовтня 2020 року серії ЕАМ №3269104 відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп., стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області.
Рішення може бути оскаржене, згідно з ч.4 ст.286 КАС України, протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили, згідно з ст.272 КАС України, після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );
відповідач - Управління патрульної поліції у Львівській області (місцезнаходження - 79053 місто Львів, вулиця Перфецького, будинок № 19, ЄДРПОУ - 38008294).
Повне судове рішення складено 12 листопада 2020 року.
Суддя: І.С. Мруць