справа № 462/1432/20
11 листопада 2020 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді Палюх Н.М.
з участю секретаря Флиса В.Р.
представника позивача - Кузь І.І., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 , Головного територіального управління юстиції у Львівській області, третя особа: ОСОБА_3 про витребування гаражу з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності,
В підготовчому судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 подала заяву про відвід судді Палюх Н.М. від розгляду даної справи. Заяву обґрунтовує тим, що суддя Палюх Н.М. 06.10.2010 ухвалила рішення у справі №2-3069/10, яким відмовлено ОСОБА_4 у визнанні права власності на спірний гараж, що викликає у неї сумніви у неупередженості та об'єктивності судді Палюх Н.М.
Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленомучастиною першоюстатті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засіданні, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу.
Заслухавши думку ОСОБА_1 , яка підтримала заяву про відвід судді, інших учасників справи, які заперечили проти задоволення заяви, суд приходить до висновку, що заявлений відвід є необґрунтованим та до задоволення не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Згідно ч. 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
Відтак, зазначені відповідачкою ОСОБА_5 обставини про ухвалення суддею Палюх Н.М. рішення по іншій справі, не є підставою для відводу та не свідчать про необ'єктивність, однобічність чи упередженість суді.
Разом з тим, із змісту рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року вбачається: «52. Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки голови В.Л.Г, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58)».
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Жодних доводів, які б свідчили про певну поведінку судді Палюх Н.М., яка б вказувала на упередження чи небезсторонність та необ'єктивність при розгляді справи і, які б можна було перевірити не наведено.
Крім цього, жодних доводів чи обставин, які б вказували на те, що суддя Палюх Н.М. не забезпечила відсутність сумнівів у її безсторонності при розгляді даної справи, ОСОБА_1 не наведено.
Таким чином, об'єктивно обгрунтованих даних про те, що суддя Палюх Н.М. виявляє необ'єктивність, упередження або безсторонність під час розгляду даної справи у заяві про відвід не зазначено.
З огляду на викладене, відвід судді Палюх Н.М. є необґрунтованим та відсутні підстави, передбачені п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 36 та ч. 1 ст. 37 ЦПК України. для відводу судді, а тому в задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 40 ЦПК України, суд, -
Відвід судді Палюх Н.М. визнати необгрунтованим та в задоволенні такого відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 12.11.2020 року.
Суддя: