Справа №443/636/18
іменем України
11 листопада 2020 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого-судді Сливки С.І.,
з участю секретаря судового засідання Кушнір М.І.,
скаржника ОСОБА_1 ,
представника скаржника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Жидачеві скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: державний виконавець Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) Дадак Ірина Володимирівна, Державна організація «Комбінат «Троянда» на бездіяльність державного виконавця, яка полягає у відмові від виконання виконавчого документу,
ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, у якій просить: визнати бездіяльність державного виконавця Жидачівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Дадак Ірини Володимирівни щодо відмови від виконання судового рішення та повернення виконавчого документа, виданого Жидачівським районним судом 26.07.2018 року в справі № 443/636/18, стягувачу без прийняття до виконання, - незаконною; визнати повідомлення державного виконавця Жидачівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Дадак Ірини Володимирівни від 08.07.2020 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, - незаконним та скасувати його; зобов'язати державного виконавця Жидачівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Дадак Ірину Володимирівну повторно розглянути питання про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Жидачівським районним судом 26.07.2018 року в справі № 443/636/18 та прийняти відповідне процесуальне рішення; зобов'язати державного виконавця Жидачівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Дадак Ірину Володимирівну не пізніше наступного дня з моменту одержання ухвали повідомити суд і заявника про її виконання; Зобов'язати державного виконавця Жидачівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Дадак Ірину Володимирівну надіслати мені копію постанови про відкриття виконавчого провадження; в порядку ст. ст. 262 ЦПК України постановити окрему ухвалу щодо протиправних дій державного виконавця Жидачівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Дадак Ірину Володимирівну та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.
Скаргу мотивує тим, що на виконанні у Жидачівському РВ ДВС Західного міжрегіонального управління МЮ (м.Львів) перебував виконавчий лист №443/636/18 виданий Жидачівським районним судом Львівської області про скасування наказу Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України, «Про звільнення» №38-к від 20 березня 2018 року, яким ОСОБА_1 звільнено, з 29 березня 2018 року, з посади начальника дільниці Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України; поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника дільниці Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України з 30 березня 2018 року; стягнення із Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України (ЄДРПОУ 14373294) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 30 березня 2018 року по 26 липня 2018 року,в розмірі 15913 гривень 76 копійок, з яких підлягають до стягнення податок на доходи фізичних осіб та обов'язкові платежі; стягнення з Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України (ЄДРПОУ 14373294) на користь держави 704 /сімсот чотири/ гривні 80 копійок судового збору.
Постановою державного виконаця ОСОБА_3 від 23.07.2019р. закінчено виконавче провадження №57567268 з примусового виконання вищевказаного виконавчоог листа.
Стверджує, що рішення суду від 2018 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі не виконано державним виконавцем станом на нині.
28.06.2020 року скаржник повторно звернулась до Жидачівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (мЛьвів) із заявою про примусове виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Супровідним листом Жидачівського районного відділу ДВС ЗМУМЮ (м. Львів) від 08.07.2020 року за № 62492657 ОСОБА_1 скеровано повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання. Проте така відмова державного виконавця Жидачівського РВ ДВС Дадак І.В. від виконання судового рішення, на її думку, належним чином не мотивована та ґрунтується на констатації встановлених обставин і фактів при виконанні вказаного виконавчого документу попереднім державним виконавцем Слободою В.П. та довільному тлумаченні положень Закону.
На думку скаржниці, державним виконавцем не вжито усіх заходів щодо виконання рішення суду, а підстава для повернення виконавчого документу є формальною.
Також, стверджує, що в силу приписів пункту підпункту 3 пункту 9 Типового положення про відділ державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 20.04.2016 № 1183/5, начальник відділу здійснює контроль за додержанням законодавства про виконавче провадження, правильністю, своєчасністю та повнотою вчинення виконавчих дій державними виконавцями. Абзацом 2 частини 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, з аналізу вказаних норм вбачається можливість начальника Жидачівського РВ ДВС в особі в. о. керівника Прусік О.П. в процесі проведення контролю за додержанням виконавцями при здійсненні виконавчого провадження скасовувати відповідні постанови, тому посилання ОСОБА_4 на неможливість відновити виконавче провадження, крім випадку скасування судом, є безпідставними.
Оскаржуване повідомлення виконавця також містить висновок про те, що "оскільки державним виконавцем було вчинено всі дії відповідно до cm. 63 Закону України "Про виконавче провадження", надіслано до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, винесено постанови про накладення штрафів на боржника-юридичну особу, а рішення суду без боржника виконати не можливо, то державним виконавцем 23.07.2019 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження".
Втім, повноважень державного виконавця на оцінку повноти проведення виконавчих дій іншим виконавцем законом не передбачено, а констатація факту ОСОБА_4 щодо нібито вчинення виконавцем ОСОБА_3 всіх необхідних заходів при виконанні виконавчого документа не ґрунтується на матеріалах виконавчого провадження, судом не перевірялася, рішення суду, що набрало законної сили із цих питань відсутнє. А так звана повнота заходів, проведених ОСОБА_3 , на яку посилається ОСОБА_4 спростована відповідними мотивами стягувача у скарзі від 26.07.2019 року, скерованій до Жидачівського районного суду. У зв'язку з наведеним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання не ґрунтується на нормах закону, винесене без дотримання адміністративної процедури та без врахування конвенційних та конституційних гарантій на судовий захист.
07.10.2020 року в.о. начальника Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) Прусік О.П. подав письмові заперечення, згідно яких просить відмовити в задоволенні скарги.
Заперечення обгрунтовує тим, що 08.07.2020 року державним виконавцем Дадак І.В. розглянуто заяву стягувача про примусове виконання рішення суду про поновлення на роботі та на підставі норм статей 26,39,40,41,63,75 Закону України «Про виконавче провадження», та чю1 ст.5, п.2 ч.3 ст.5 Закону винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Відповідно до абз.2 ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крімп випадків, передбачених цим Законом.
Закон України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавче провадження може бути розпочато знову у таких випадках:
-при виконанні рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення
перешкод у побаченні з дитиною (ст.64-1);
-виконання рішення про виселення боржника (ст.66);
-виконання рішення про вселення стягувача (ст.67);
Крім того вказує, що державним виконавцем було вчинено всі дії відповідно до ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", надіслано до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, винесено постанови про накладення штрафів на боржника-юридичну особу; постанови про стягнення штрафів з ДО «Комбінат «Троянда» винесені в окремі провадження та згідно відмітки Управління державної казначейської служби України у Жидачівському районі Львівської області кошти в сумі 15300 грн. перераховані у дохід держави.
У судовому засіданні скаржниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 скаргу підтримали з мотивів викладених у ній.
Представник Жтдачівського районного відідлу ДВС ЗМУМЮ (м.Львів) в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд скарги у його відсутності.
Представник боржника ДО «Комбінат «Троянда» в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлени належним чином, однак його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Суд, заслухавши пояснення скаржника та її представника, дослідивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що на виконанні у Жидачівському РВ ДВС Західного міжрегіонального управління МЮ (м.Львів) перебувало ВП №57567268 із виконання виконавчого листа виданого 26.07.2018 року Жидачівським районним судом Львівської області по справі №443/63618 (провадження №2/753/18).
Постановою заступника начальника Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Слободи В.П. від 23.07.2019 року закінчено виконавче провадження ВП №57567268 із виконання виконавчого листа №2/443/753/18 виданого 26.07.2018 року Жидачівським районним судом Львівської області про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, у зв'язку із неможливістю виконання без боржника /а.с.34-36/.
06.07.2020 р. до Жидачівського РВ ДВС Західного міжрегіонального управління МЮ (м.Львів) надійшла заява від ОСОБА_1 про примусове виконання виконавчого листа № 443/636/18, виданого 26.07.2018 Жидачівським районним судом Львівської області про: скасування наказу Державної організації «Комбінат» Троянда» Державного агентства резерву України, «Про звільнення» № 38-к від 20 березня 2018 року, яким ОСОБА_1 звільнено, з 29 березня 2018 року, з посади начальника дільниці Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України. Поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника дільниці Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України з 30 березня 2018 року. Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі /а.с.26-27/.
Однак, 08 липня 2020 року старшим державним виконавцем Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Дадак Іриною Володимирівною винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі ст.ст. 26, 39, 40, 41, 63, 75 Закону України «про виконавче провадження» /28-30/.
Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судовий контроль за виконанням судових рішень врегульовано положеннями розділу VII ЦПК України.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 65 Закону передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Порядок виконання рішення немайнового характеру регламентовано Розділом VIII Закону.
Зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ст.63 Закону).
На час винесення держаним виконавцем оскаржуваного повідомлення, виконавче провадження з виконання виконавчого листа №443/636/18 було закінчено, про що заступником начальника Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області Слободою В.П. 23.07.2019 року винесено постанову ВП №57567268.
Вказана постанова не була скасована ні державним виконавцем, ані судом.
В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_1 оскаржила постанову про закінчення виконавчого провадження від 23.07.2019р. до суду.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відновлення виконавчого провадження передбачено лише у виключних випадках, зокрема:
-у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення (ч.1 ст.41 Закону);
-якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею (ч.6 ст. 64-1 Закону);
-у разі подальшого перешкоджання боржником проживанню (перебуванню) стягувача у приміщенні, в яке його вселено, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження (ч.6 ст.67 Закону).
Відтак, оскільки на момент повторного звернення ОСОБА_1 28.06.2020 року до виконавчої служби зі заявою про примусове виконання рішення суду, виконавче провадження з його виконання було закінчено, у державного виконавця не було правової підстави для продовження його виконання.
Одночасно, Законом не передбачено можливості повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання, після закінчення виконавчого провадження по його виконанню.
Розглядаючи скарги на дії судових виконавців, суди повинні давати обґрунтований аналіз обставин порушення виконавчого провадження, визначати значущість помилок чи недоліків, допущених судовим виконавцем в контексті того, щоб не допустити без виконання остаточних та значущих судових рішень на шкоду однієї з сторін виконавчого провадження.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч.2 ст.18 Закону).
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов'язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 3 ст. 451 ЦПК України встановлено, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Отже, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи, що у судовому засіданні не встановлено порушення державним виконавцем під час винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 08.07.2020 року вимог Закону України «Про виконавче провадження», тобто такі дії державного виконавця є законними та обґрунтованими, суд приходить до висновку що скарга ОСОБА_1 є безпідставною та не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.259, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: державний виконавець Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) Дадак Ірина Володимирівна, Державна організація «Комбінат «Троянда» на бездіяльність державного виконавця, яка полягає у відмові від виконання виконавчого документу - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду або через Жидачівський районнйи суд Львівської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені удень його (її) проголошення або складення ,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 12.11.2020 р.
Головуючий суддя С.І. Сливка