Справа № 442/6360/20
Провадження №3/442/2621/2020
Іменем України
12 листопада 2020 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Крамар О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр.. України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , -
- за ст. 173-2 ч.1 КпАП України,-
Згідно протоколу ВАБ 260655 від 04.10.2020 про адміністративне правопорушення складеного інспектором поліції Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області: 04.10.2020 о 10-30 год. за місцем проживання ( АДРЕСА_1 ), вчинила домашнє насильство відносно свого чоловіка ОСОБА_2 , під час якого нецензурно виражалася, погрожувала фізичною розправою, вчинила психологічне насильство в сім'ї.
ОСОБА_1 в суді своєї вини у вчиненому не визнала та пояснила, що 10.10.2020 року між нею та чоловіком дійсно мав місце словесний конфлікт, але ініціатором конфлікту вже неодноразово виступає саме чоловік, а не вона. При цьому жодних погроз фізичної розправи щодо нього не було, насправді все було навпаки.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи приходжу до наступного.
Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини 1 статті 173-2 КУпАП гласить, що «вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї»
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст.. 173-2 КУпАП полягає в активних діях, суть і зміст яких перелічені в диспозиції коментованої статті, а саме: правопорушення виявляється в застосуванні фізичного насильства, яке, однак не заподіяло фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погроз, образ або переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має право відповідно до закону.
Суб'єктивною стороною вчинення насильства в родині характеризується прямим умислом, про що чітко зазначено у диспозиції коментованої статті
Вирішуючи питання про наявність такого складу адміністративного правопорушення, як вчинення насильства в сім'ї, необхідно враховувати те, що воно характеризується наміром, коли особа усвідомлює протиправність своїх дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, передбачає порушення охоронюваних законом прав потерпілого наслідком чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, бажає цього або свідомо допускає настання таких наслідків.
Обов'язковою ознакою цього складу адміністративного правопорушення є наслідки у вигляді обґрунтованої ймовірності завдання (могла бути) чи фактичного завдання (була завдана) шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст.9 КпАП України, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.ст. 151, 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до принципу презумпції невинуватості передбаченого статтею 62 Конституції України: «ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».
Оскільки, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено з яким мотивом діяла ОСОБА_1 та які наслідки її дій могли бути чи були заподіяні, а тому справа підлягає закриттю на підставі ст.247 п.1 КУпАП в зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 276, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Крамар О.В.