Справа №442/3750/20
Провадження №2/442/1008/2020
09 листопада 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Медведика Л.О.,
з участю секретаря Далявської Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 10 000 грн (по 5000 грн на кожну дитину) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вказує на те, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого у них народилося двоє дітей: 03.12.2005 року син ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_1 дочка ОСОБА_4 . Зазначає, що діти перебувають на її утриманні. Відповідач не допомагає матеріально, хоча працює офіційно в Республіка Польща та отримує хороший дохід. Їй самій важко утримувати дітей, давати все необхідне для повноцінного їх розвитку, а тому звертається до суду із вказаним позовом.
Ухвалою суду від 01.07.2020 року було відкрито провадження в справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
06.10.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона вказує на те, що її довіритель не заперечує сплачувати аліменти на утримання дітей, однак в меншому розмірі, аніж просить позивач, а саме по 1500 грн. на місяць, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Додала, що посилання позивача про те, що відповідач не бере участі в утриманні дітей не відповідають дійсності, так як він їх завжди утримує. Дійсно кілька років працює зварювальником ТОВ «НМ-Сервіс-Буд», але з березня 2020 року перебуває у відпустці за власний рахунок. Відтак, він не має сталого доходу, має мінливий заробіток як сезонний робітник на тимчасових заробітках. Крім того, вказує на те, що навіть працюючи зварювальником отримував невисоку заробітну плату в розмірі 5500 грн.
19.10.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначила про те, що підтримує повністю поданий нею позов та просить його задоволити.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження..
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі (копія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 25.08.2005 року), від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 15.12.2005 року) та ІНФОРМАЦІЯ_1 - дочка ОСОБА_4 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 03.02.2014 року.
Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Обов'язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов'язання батьків. У разі їх ухилення від його виконання аліменти можуть стягуватись за рішенням суду. Обов'язок утримувати дітей виникає з моменту їх народження і зберігається до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу для основних соціальних і демографічних груп населення, а саме: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 липня - 2318 гривень.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує матеріальне становище позивача, який надає матеріальну допомогу дітям, однак самостійно не може повноцінно утримувати дитину, оскільки несе інші витрати пов'язані з їхнім фізичним, духовним та моральним розвитком, і відповідача - платника аліментів (є працездатною особою, молодого віку), рівність прав та обов'язків обох батьків щодо дитини, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, вимоги розумності та справедливості і визначає їх в розмірі по 2000 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, що на думку суду, на даний час буде відповідати інтересам дітей, враховуючи вік та матеріальні потреби, фінансові можливості відповідача, а також те, що доходи з відрахуванням вищезгаданих витрат (аліментів на утримання дитини) повинні забезпечити їм прожитковий мінімум, визначений державою.
Встановлений даним рішенням суду розмір аліментів на утримання дитини, є гарантією її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини. Проживання одного з батьків окремо від дитини не повинно впливати на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Суд звертає увагу, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, на що, в тому числі, необхідні й фінансові витрати. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України.
Поряд з цим, суд вважає за необхідне роз'яснити, що ч. 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, - що не позбавляє позивачку чи відповідача права за наявності вказаних підстав та доказів звернутись до суду з таким позовом.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути 840,80 грн. судового збору в дохід держави.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 102, 113, 43, 81, 264, 265 ЦПК України , суд, -
Позов задоволити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 ) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.06.2020 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 840,80 гривень судового збору.
Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
В задоволенні решти позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Медведик Л.О.