11 листопада 2020 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю учасників судового провадження:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
засудженого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 ,
представника СВК-67 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18 вересня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі засудженого:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Шубранець Заставнівського району Чернівецької області, засудженого вироком Шевченківського районного суду м.Чернівців від 31 липня 2017 року до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі,-
Короткий зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта.
На вказану ухвалу засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити його клопотання та звільнити умовно-достроково від відбування покарання у порядку ст. 81 КК України.
Свої доводи мотивує тим, що судом першої інстанції не було враховано те, що за час відбування покарання він став на шлях виправлення, брав участь у суспільному житті Сокирянської ВК-67. Крім того, звертає увагу на незадовільний стан здоров'я та відсутність належного лікування. Вказує, що суд першої інстанції не вручив йому пам'ятку про його права та обов'язки та не надав адвоката за рахунок держави, а тому ухвалу необхідно скасувати.
Обставини, встановлені судом першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні клопотання засудженого, суд першої інстанції вказав, що поведінка засудженого ОСОБА_6 під час відбування покарання не була сумлінною, а своїм ставленням до праці він не довів своє виправлення, а тому засудженого не може бути звільнено від відбування покарання на підставі ст.81 КК України.
ЄУНСС: 722/1264/20 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_9
Провадження №11-кп/822/460/20 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія: у порядку виконання
Позиції учасників судового провадження.
Засуджений та його захисник підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.
Мотиви Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, позиції учасників судового провадження стосовно поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників судового провадження у судових дебатах, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд вирішує питання, в тому числі, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
У відповідності до п.6 ч.1 ст.152 КВК України підставою для звільнення від відбування покарання є умовно-дострокове звільнення.
Згідно п.1 ч.3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали та матеріалів провадження, ОСОБА_6 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, був засуджений вироком Шевченківського районного суду м.Чернівців від 31 липня 2017 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.186, ст.128, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України, до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбування покарання встановлено відраховувати з 01 грудня 2016 року.
Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 13 жовтня 2017 року вказаний вирок залишено без змін.
Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 18 липня 2017 року ОСОБА_6 було зараховано у строк відбування покарання період його попереднього ув'язнення з 01 грудня 2016 року по 21 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 16 квітня 2019 року ОСОБА_6 було зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 22 червня 2017 року по 03 жовтня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Таким чином, кінцем строку відбування ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі є 28 липня 2021 року, на час розгляду справи судом першої інстанції він відбув більше двох третин строку призначеного покарання
Перевіривши матеріали судового провадження та особової справи засудженого, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_6 на шлях виправлення не став та своєю поведінкою і виконанням обов'язків в період відбування ним покарання не довів наявності підстав для умовно - дострокового звільнення від відбування покарання.
Зокрема, судом першої інстанції досліджено характеристику, затверджену начальником ДУ «СВК (№67)», довідки про стягнення та заохочення, згідно яких засуджений ОСОБА_6 в місцях позбавлення волі перебуває з 01.12.2016 року і за час його перебування в Чернівецькій УВП (№33) зарекомендував себе з негативної сторони, заохочень не мав, в одному випадку притягався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашене в установленому законом порядку. До ДУ «СВК (№67)» прибув 17.10.2017 року. За час перебування в даній установі засуджений жодного разу не заохочувався, однак двічі притягався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашені в установленому законом порядку. Будучи залученим до суспільно-корисної оплачуваної праці, норму виробітку виконував незадовільно. Засуджений раніше вже неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, що вказує на рецидив, на даний час відбуває покарання за вчинення умисного тяжкого злочину, не досяг необхідного ступеню виправлення, передбаченого ст.81 КК України, і застосування умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі буде передчасним (а.п.11).
Крім того, на адресу апеляційного суду надійшов лист із Сокирянської ВК (№67), згідно якого постановою від 20 жовтня 2020 року на ОСОБА_6 накладено дисциплінарне стягнення у виді оголошення догани за порушення ним ч.ч.3,4 ст.107 КВК України, оскільки останній не виконав законних вимог персоналу колонії, порушив форму одягу встановленого зразка, курив у не відведеному для цього місці, нетактовно поводив себе із персоналом колонії (а.с.37).
Згідно довідки, виданої медичною частиною установи, ОСОБА_6 25 серпня 2020 був оглянутий лікарем-дерматологом, потребує лікування в умовах дерматологічного відділення МОЗ України (а.п.14).
Частиною 2 ст.81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Дослідивши надані матеріали провадження та особову справу засудженого, суд першої інстанції дійшов висновку, що поведінка засудженого ОСОБА_6 не є сумлінною та останній своїм ставленням до праці не довів своє виправлення, з чим також погоджується і колегія суддів.
При цьому, доводи апелянта про те, що йому не було роз'яснено його права та не було надано адвоката за рахунок держави, спростовуються матеріалами провадження, а саме - журналом судового засідання суду першої інстанції, згідно якого суд роз'яснив йому його права, а сам засуджений вказав, що відмовляється від адвоката та представлятиме себе сам (а.п.17-18).
Посилання засудженого на незадовільний стан здоров'я не є підставою для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання у порядку ст.81 КК України, оскільки такий порядок передбачається ст.84 КК України.
Інші доводи апелянта не є переконливими та не свідчать безумовно про його виправлення та можливість застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання .
Суд першої інстанції, розглянувши клопотання засудженого, прийняв вірне рішення про відмову у його задоволенні та належним чином умотивував його.
Обставин, що свідчили б про істотне порушення вимог закону та які б стали безумовною підставою для зміни чи скасування ухвали, апеляційним судом не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18 вересня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий [підпис] ОСОБА_1
Судді [підпис] ОСОБА_2
[підпис] ОСОБА_3
Згідно з оригіналом
Суддя Чернівецького
апеляційного суду _________________ ОСОБА_1
(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)
12.11.2020 року
(дата засвідчення копії)