Номер провадження 22-ц/821/1711/20Головуючий по 1 інстанції
Справа №705/3296/20 Категорія: Корман О. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Бондаренко С. І.
12 листопада 2020 року : Черкаський апеляційний суд в складі:
суддів Бондаренка С. І., Вініченка Б.Б., Новікова О.М.
за участю секретаря Чуйко А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 вересня 2020 року, постановлену в складі судді Корман О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Уманської міської ради про відшкодування моральної шкоди, -
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до виконавчого комітету Уманської міської ради про відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява подана через підсистему «Електронний суд».
Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 серпня 2020 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 вересня 2020 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та призначити справу до розгляду у суді першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції припустився порушень помилково вважаючи, що позовна заява у даній справі не відповідає вимогам закону у частині її форми, оскільки отримані судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.
У відзиві на апеляційну скаргу виконавчий комітет Уманської міської ради вказує, що оскільки на даний час положення про Єдину судову інформаційно- телекомунікаційну систему не затверджено підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Вимоги до позовної заяви викладені в ст. 175 ЦПК України.
Залишаючи без руху подану позовну заяву, в ухвалі від 28 серпня 2020 року суддя суду першої інстанції виходив з того, що на день подання позовної заяви Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала роботу, у зв'язку з чим всі документи мають подаватися в паперовому вигляді, з дотриманням норм ст.ст. 175-177 ЦПК України, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника.
Постановляючи 25 вересня 2020 року ухвалу про повернення позовної заяви, суддя міськрайонного суду виходив з того, що позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви.
Відповідно до положень статей 55,124 Конституції України, статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом зазначеної норми особа, яка звертається до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, повинна дотриматися встановленого цивільним процесуальним кодексом порядку, в тому числі щодо форми, змісту позовної заяви, сплати судового збору, тощо.
Відповідно до частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з частинами 5,6 статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Отже, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням такою особою власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного суду від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18.
Згідно з положеннями частини третьої статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Разом з тим, згідно із Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у тексті Закону слова (назва) "Єдина судова інформаційна (автоматизована) система", "автоматизована система" у всіх відмінках (випадках) буде замінено словами "Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система" у відповідному відмінку.
Відповідно до частини восьмої статті 14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У пункті 15.15 частини першої розділу ХІІІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" № 229 (6984) 01 грудня 2018 року.
У подальшому, у газеті "Голос України" (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року).
Разом з тим, наказом ДСА України № 628 від 22 грудня 2018 року "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).
Відповідно до пункту 2 цього наказу місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми "Електронний суд" слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" (далі - Положення № 30).
Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема "Електронний суд"), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.
На цій підставі апеляційний суд приходить до висновку, що з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд" мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.
Зокрема, відповідно до пункту 14 розділу XI Положення № 30 всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.
Отже, відповідно до пункту 1 Розділу ХІ Положення № 30 з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30).
Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з автоматизованою системою документообігу суду у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення № 30).
Згідно з вимогами розділу XI Положення № 30 обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.
Таким чином, відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми "Електронний суд" та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.
Апеляційний суд приходить до висновку про те, що, оскільки станом на дату подання позовної заяви в усіх місцевих та апеляційних судах, включаючи Уманський міськрайонний суд Черкаської області, було запроваджено підсистему "Електронний суд" у тестовому режимі, позовну заяву було подано через підсистему "Електронний суд" через Електронний кабінет Уманський міськрайонний суд Черкаської області дійшов до передчасного висновку про повернення позовної заяви особі, яка її подала на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного суду від 10 вересня 2019 року у справі № 640/1374/19.
Згідно положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав і обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
З врахуванням викладеного ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Призначення справи до розгляду в суді першої інстанції не відноситься до повноважень апеляційного суду.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Уманської міської ради про відшкодування моральної шкоди - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлений 12 листопада 2020 року.
Судді