Справа №461/8396/20
06 листопада 2020 року м.Львів.
Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді Юрківа О.Р.,
за участі:
секретаря судового засідання Цибулько О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицького відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про звільнення майна з-під арешту, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Галицького відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про звільнення майна з-під арешту. Свої вимоги мотивує тим, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) від 05.03.1997 року, виданого Виконавчим комітетом Львівської міської ради народних депутатів згідно з розпорядження (наказом) від 05.03.1997р. № 145. З інформаційної довідки з Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, сформованої 28 січня 20120року № 197938847 позивач дізнався, що на належну йому на праві власності квартиру накладено арешт. 13.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про звільнення з-під арешту належної мені на праві власності квартири. У відповідь на його звернення Галицький ВДВС у м. Львові повідомив, що згідно бази даних АСВП та журналу загальної вхідної кореспонденції, виконавчі документи, де стороною виконавчого провадження виступає ОСОБА_1 , станом на 28.09.2020 рік у відділ не надходили та на виконанні не перебувають. Тому у зв'язку з відсутністю будь-яких виконавчих проваджень стосовно позивача та відсутність підстав для накладення обтяжень на його майно, просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 13.10.2020 року відкрито спрощене провадження у справі.
Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача Головного управління ДФС у Львівській області та представник Регіонального сервісного центру МВС у Львівській області подали до суду клопотання про слухання справи у їх відсутності у задоволенні позовних вимог просять відмовити.
Представник відповідача Галицького відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому за таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов'язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об'єктивного рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що вбачається з свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) від 05.03.1997 року, виданого Виконавчим комітетом Львівської міської ради народних депутатів згідно з розпорядження (наказом) від 05.03.1997 року № 145 /а. с. 3/.
Згідно інформаційної довідки з Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 28 січня 20120 року № 197938847 на квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , накладено арешт на підставі постанови державного виконавця ДВС у Галицькому районі м. Львова Панчишина Г.Я. серії АА №516603 від 16.01.2007 року /а. с. 4/.
З листа Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) від 28.09.2020 року №37804 вбачається, що згідно бази даних АСВП та журналу, загальної вхідної кореспонденції, виконавчі документи, де стороною виконавчого провадження виступає ОСОБА_1 станом на 28.09.2020 року у відділ не надходили та на виконанні не перебувають /а. с. 6/.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст.321 ЦК України).
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Відповідно до ч.5 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є рішення суду.
Отже, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.
Нормою статті 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності на квартиру набуто позивачем у спосіб визначений законом. Правовий режим власності, відповідно до ст. 92 Конституції України, визначається виключно законами України.
Аналіз правових норм дає підстави для висновку, що право власності проявляється у правомочностях власника, обмеження яких можливо виключно на підставі закону.
Нормами ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.
Такі правові регулювання містяться і в ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод».
Обмеження у здійсненні прав конкретного власника полягає у звуженні того обсягу прав яким загальна норма закону наділяє усіх власників. Це не є загальна норма, а виняткова ситуація, яка може бути наслідком неправомірної поведінки власника.
В даному випадку в діях позивача не встановлено неправомірної поведінки при набутті права власності на квартиру, майно придбано у законний спосіб, належним чином оформлено правовстановлюючі документи. Таким чином, позивач є законним власником квартири, його права не звужені будь-яким рішенням компетентного органу, а тому позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 61, 19, 169, 208, 212- 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 316, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 41, 92 Конституції України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Галицького відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ( адреса місцезнаходження: 79019, м. Львів, просп. Чорновола, 39, код ЄДРПОУ: 35009232), про звільнення майна з-під арешту - задовольнити повністю.
Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладений державним виконавцем ВДВС у Галицькому районі м. Львова Панчишин Г.Я., відповідно до постанови АА 516603, 16.01.2007 року та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер обтяження: 4418741, зареєстрований 29.01.2007 року за №4418741.
Стягнути з Галицького відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ( адреса місцезнаходження: 79019, м. Львів, просп. Чорновола, 39, код ЄДРПОУ: 35009232) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок державних асигнувань 840, 80 грн. судового збору.
Повний текст судового рішення складено 06.11.2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя О.Р.Юрків.