Справа № 336/5504/20
Пр. № 2-з/336/16/2020
11 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Щасливої О.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, зазначивши, що 6 червня 2020 року сторони уклали договір позики, за яким позичальник отримав у позикодавця у позику 4500 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентні 126247 грн. 50 коп.
Означену суму боргу, яку відповідач зобов'язався повернути на першу вимогу, він не повернув до часу подання цього позову.
Наведені обставини зумовили звернення позивача до суду за захистом свого права.
У зв'язку з викладеним ОСОБА_1 просить забезпечити позову шляхом накладення арешту на належну відповідачу частку в праві спільної часткової власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , розмір якої (частки) становить ј частину квартири, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити або ускладнити виконання рішення суду.
Учасники справи для розгляду цієї заяви в силу ч. 1 ст. 153 ЦПК України не викликались.
Вивчивши доводи заяви та додані до неї письмові фактичні дані, суд вбачає підстави для ухвалення рішення на користь особи, яка звернулась з цією заявою, виходячи з таких міркувань.
За змістом ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.
В цій самій статті цивільного процесуального законодавства містяться підстави для застосування заходів забезпечення позову, якими є істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду, ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів.
З наведеного положення цивільного процесуального законодавства випливає, що ризики ускладнення або неможливості виконання рішення суду, як і ризик шкоди отриманню ефективного судового захисту можуть зумовити забезпечення позову.
Підставою для звернення до суду є необхідність отримання захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Виходячи з наведених положень цивільного процесуального законодавства, об'єктом судового захисту кожного учасника цивільних правовідносин, наділеного цивільною процесуальною правоздатністю, є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, які і можуть бути підставою для звернення особи за судовим захистом.
Порушенням суб'єктивного права є такий негативний вплив на нього, при якому воно звужується за своїм змістом або перестає існувати, що позбавляє його носія можливості реалізувати його повністю або частково.
Судом встановлено, що позивач на підставі договору позики передала відповідачеві у позику 4500 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентні 126247 грн. 50 коп., від повернення яких на вимогу позивача ухиляється, що і зумовило її звернення до суду
Як випливає із змісту позову, права заявника на отримання належних йому за договором грошових коштів порушується.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв поро забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
В силу ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: забороною вчиняти певні дії, а також накладенням арешту на майно.
Як зазначено судом, порушеним є право позивача на отримання належних йому за правочином грошових коштів, захід забезпечення позову, про застосування якого клопочеться позивач, є співмірним змісту порушеного права, тому суд вважає, що невжиття заходу забезпечення позову у вигляді арешту нерухомості у випадку задоволення позову може утруднити ефективний захист права позивача, що дає підстави для забезпечення позову у зазначений спосіб.
Підстав, передбачених частиною 3 ст. 154 ЦПК України для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення, немає.
Керуючись ст. ст. 149-153, 352-354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , про забезпечення позову задовільнити.
Накласти арешт на ј частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя О.В. Щаслива