Справа №628/3009/20
Провадження №2/628/1159/20
про залишення позовної заяви без руху
11 листопада 2020 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області
у складі судді Барабанової В.В.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного Управління міграційної служби України в Харківській області, третя особа: ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності, позбавлення права користування житловим приміщенням із зняттям з реєстрації місця постійного проживання, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Куп'янського міськрайонного суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить усунути перешкоди у здійсненні права власності, а також позбавити його права користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 із зняттям з реєстраційного обліку місця постійного проживання.
Перед відкриттям провадження у справі суд перевіряє додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, позовна заява подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України виходячи з наступного.
Так, позивач при обґрунтуванні позовних вимог зазначає, що він та його мати ОСОБА_2 є співвласниками квартири, за адресою:АДРЕСА_2 , по 1/2 частині, якої належить кожному, однак позивачем не обґрунтовано, якими доказами підтверджується належність позивачу та його матері вказаної квартири саме на даний час, оскільки наданий позивачем Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно датований ще 24.05.2007 року, як і надане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.04.2007 року.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в п.34 постанови №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» вказав, що оскільки право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених законом, під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла.
Підстава позову - обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Предмет позову - матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.
Стаття 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав і інтересів осіб. Виходячи з загальних положень права власності, власнику належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Захист права власності регулюється нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності це закріплена за власником можливість у межах, що допускають законом, володіти, користуватися й розпоряджатися майном за своїм розсудом й у своєму інтересі. Стаття 319 ЦК України встановлює загальні правила та межі здійснення права власності.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач, посилаючись на положення ст. 405 ЦК України, як на правову підставу позову, та норми даної статті передбачають, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Однак, виклад обставин, які обґрунтовують підстави застосування вказаної норми права до правовідносин сторін у позовній заяві відсутній, зокрема, позивачем як співвласником житлового приміщення, не наведено обставин, які свідчать про наявність сукупності юридичних фактів, визначеної ч.2 ст.405 ЦК України, з якими даною нормою пов'язується втрата членом сім'ї права користування житлом: 1) відсутність члена сім'ї понад один рік; 2) відсутність поважних причин не проживання члена сім'ї.
Наведене свідчить не лише про суперечливість предмету та підстав позову, а й про обрання позивачами способу захисту, який не передбачений законом.
Позивач має визначитися зі способом захисту порушеного права, з посиланням на відповідні обставини та докази, визначивши правові підстави для визнання особи такою, що втратила право користування приватним житловим приміщенням, власником якого (1/2 частини квартири) є позивач. Так, правове обґрунтування щодо конкретної норми права, яку позивач просить застосувати при вирішенні спору в позові взагалі відсутнє.
Позивач у позовній заяві зазначає своє місце проживання чи перебування за місцем його реєстрації, з тексту позовної заяви вбачається, що останній не проживає за місцем своєї реєстрації з 1.08.2012 року, що суперечить обставинам викладеним у позові.
Крім того, зі змісту позовної заяви убачається та в матеріалах справи міститься заява щодо звернення позивача ОСОБА_1 до Головного Управління міграційної служби України в Харківській області про зняття з місця реєстрації, однак відомостей про невиконання відповідачем вимог, що би свідчило про наявність перешкод як підставу для подання позовної заяви до суду не надано, тому не зрозуміло в чому полягає спір про право, якими діями відповідача було порушено права, свободи, інтереси позивача, не надано відповідних доказів, які б підтверджували виклад обставин справи.
Ч. 1 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом 5-ти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. Протягом наданого судом строку позивачу слід подати до суду позовну заяву, яка б відповідала вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України, з усуненням вказаних в даній ухвалі суду недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного Управління міграційної служби України в Харківській області, третя особа: ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності, позбавлення права користування житловим приміщенням із зняттям з реєстрації місця постійного проживання - залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, роз'яснивши, що у разі невиконання умов ухвали у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і повернена.
Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
На виконання вимог ч. 10 ст. 272 ЦПК України суд повідомляє веб-адресу сторінку на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можна отримати інформацію по даній справі: http://kpm.hr.court.gov.ua/sud2023/gromadyanam/csz/.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя: В.В. Барабанова