Справа № 6-332/09
н/п 4-с/953/68/20
"06" листопада 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Колесник С.А.,
за участю секретаря судового засідання Кудінової К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу №6-332/09/17 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сірого Д.В., заінтересована особа: Акціонерне товариство «МЕГАБАНК», -
17.08.2020 представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Дєлов Віталій Вікторович звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця, в якій просив зобов'язати державного виконавця скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 61636533 від 25.03.2020 та постанову про арешт майна боржника в рамках виконавчого провадження № 61636533 від 25.03.2020.
В обґрунтування поданої скарги посилається на те, що 25.03.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) Сірим Д.В. було відкрито виконавче провадження №61636533 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа №6-332/09/17 від 21.12.2009 року із строком для пред'явлення до 28.04.2013 року.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 4 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред 'явлення виконавчого документа до виконання;
Вказане вище виконавче провадження було відкрито на підстави Виконавчого листа по справі №6-332/09/17 від 21.12.2009 року (виданий Київським районним судом м. Харкова. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 28.04.2013 року).
Даний виконавчий документ повертався заявнику 11.09.2015 року та другий раз 02.12.2015 року.
З огляду на вказане, при третьому подані вказаного виконавчого документу до виконання 25.03.2020 року, строк на пред'явлення було вже пропущено і державний виконавець повинен був повернути даний виконавчий документ без відкриття виконавчого провадження.
У зв'язку з викладеним скаржник звернувся до суду з даною скаргою.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2020 справу передано для розгляду судді Колесник С.А.
Ухвалою суду від 19.08.2020 скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
На виконання вказаної ухвали, 04.09.2020 до суду надійшло клопотання представника скаржника про усунення недоліків скарги, крім того до суду подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку.
Так, адвокат Дєлов В.В. вказує, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сірим Д.В. не було надіслано постанови про відкриття виконавчого провадження. Через введення карантинних заходів в Україні отримати можливість ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження фактичної можливості, оскільки було введено заборону на відвідання ДВС. Потім державний виконавець Сірий Д.В. перебував у відпустці.
Керуючись ч.1 ст.127 ЦПК України, адвокат просить вважати причини пропуску процесуального строку поважними та поновити процесуальний строк на оскарження дії державного виконавця.
Ухвалою суду від 28.09.2020 скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
16.10.2020 представником АТ «МЕГАБАНК» подано до суду відзив на скаргу, представник просить відмовити у задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 в повному обсязі (а.с.30-31).
При цьому посилається на те, що в свої скарзі ОСОБА_1 зазначає, що виконавче провадження № 61636533 було відкрито за виконавчим листом по справі № 6-332/09/17 від 21.12.2009. Даний виконавчий документ повертався заявнику 11.09.2015 та другий раз 02.12.2015, відповідно строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання 25.03.2020 вже пропущений.
З вимогами скарги стягувач - АТ «МЕГАБАНК» не згодний, вважає їх незаконними та необгрунтованими, такими що не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, порушують норми процесуального права та не підлягає задоволенню. Одночасно, стягувач вважає, що дії державного виконавця є законними, обгрунтованими та відповідають нормам діючого законодавства.
Так, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.12.2009 по справі №6- 332/09/17 задоволено заяву ПАТ «Мегабанк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при асоціації «Слобожанська перспектива» від 25.09.2009 про стягнення 1 81 58403,02 гр. з ОСОБА_1 .
Отриманий виконавчий лист неодноразово та своєчасно подавався до державної виконавчої служби для примусового стягнення, після чого 4 (чотири) рази повертався стягувачу в зв'язку з відсутністю джерела доходів та майна на яке можливо звернути стягнення, що підтверджується записами виконавців у виконавчому листі. Останній раз виконавчий лист було повернуто 23.08.2018 відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувану № 49745586 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Капцедала О.О.
04.03.2020 АТ «Мегабанк», черговий раз, скористалося своїм правом стягувача та направило до Відділу примусового виконання рішень у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заяву про відкриття виконавчого провадження за них. № 13-1819 та виконавчий лист.
На підставі зазначеної заяви 25.03.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сірим Д.В. винесена постанова № 61636533 про відкриття виконавчого провадження та постанова № 61636533 про арешт майна боржника.
Згідно до ст. 12 Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404- VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть пред'явлені до примусового виконання протягом року.
Частиною 5 Розділу XIII Закону «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у с троки, встановлені цим Законом.
Тобто, постанова про повернення виконавчого провадження № 49745586 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Капцедала О.О. винесена 23.08.2018, відповідно виконавчий лист АТ «Мегабанк» мав право пред'явити до 23.08.2021, пред'явлений 04.03.2020.
Крім того, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження № 61636533 від 25.03.2020 надійшла до АТ «Мегабанк» 30.03.2020, що вказує на своєчасне направлення зазначеної постанови сторонам.
У зв'язку з викладеним ,представник АТ «МЕГАБАНК» вказує, що подання виконавчого листа №6-332/09/17 на примусове виконання, винесення виконавцем постанов про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту здійснені на підставах, у межах повноважень та в строках встановлених Законом України «Про виконавче провадження», аргументи скарги ОСОБА_1 нічим фактично не підкріплені та є нічим іншим, як намагання уникнути виконання рішення виконавчого документу в тому числі і шляхом звернення до суду.
Відповідно до ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
19.10.2020 представником АТ «МЕГАБАНК» подано до суду заяву про проведення розгляду скарги без участі представника стягувача, зі скаргою не згодний та просить відмовити у її задоволенні (а.с.36).
Ухвалою суду від 19.10.2020 постановлено проводити розгляд скарги в режимі відео конференції із Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська за клопотанням представника скаржника.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Дєлов В.В. доводи скарги підтримав, просив про її задоволення.
Представник стягувача АТ «МЕГАБАНК» у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд скарги без участі представника (а.с.36).
Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сірий Д.В. у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с.41, 43), відзиву на скаргу, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що стягувач та державний виконавець належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд вважає можливим провести судове засідання та розглянути скаргу за їх відсутності.
Суд, вислухавши доводи адвоката Дєлова В.В., дослідивши матеріали справи та подані сторонами заяви по суті справи, оцінивши їх у сукупності, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов'язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Судовий контроль за виконанням судових рішень врегульовано положеннями розділу VII ЦПК України.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Статтею 448 ЦПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Матеріали справи свідчать, що в провадженні Київського районного суду м.Харкова перебувала цивільна справа №6-332/09/17 за заявою ПАТ «МЕГАБАНК» про видачу виконавчого листа по виконанню рішення постійно діючого третейського суду при асоціації «Слобожанська перспектива» від 25.09.2009 про стягнення суми з ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 21.12.2009 заяву ПАТ «Мегабанк» про видачу виконавчого листа задоволено, видано виконавчий лист на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при асоціації «Слобожанська перспектива» від 25 вересня 2009 року про стягнення на користь ПАТ «Мегабанк» з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання овердрафту № 02-08/0 від 25.01.2008 станом на 01.09.2009 в розмірі 1 219 066,68 грн., що складається з: суми заборгованості за кредитом в розмірі 1 000 000,00 грн.; нарахованих та несплачених відсотків за період з 01.04.2009 по 31.08.2009 (включно) в розмірі 102 000,01 грн.; штрафу, нарахованого згідно з 7.1.3 Договору за користування частиною кредиту понад строк, встановлений Графіком повернення кредиту, в розмірі 55 000,00 грн.; штрафу, нарахованого згідно з п. 7.1.4. Договору за недотримання строків сплати нарахованих процентів в розмірі 12 066,67 грн.; штрафу нарахованого згідно з п. 7.1.2. Договору за не виконання Відповідачем обов'язків згідно з п.4.2.8 Договору в розмірі 50 000,00 грн.; заборгованість за кредитним договором № 12-08 від і 23.05.2008 на 01.09.2009 в розмірі 16 939 336,34 грн., що складається з залишку по кредиту в розмірі 14 000 000,00 грн.; суми заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом за період з 01.03.2009 по 31.08.2009 включно в сумі 1 399 396,67 грн.; суми штрафу, нарахованого згідно з п. 7.1.2. договору за невиконання Відповідачем прийнятих на себе обов'язків згідно з п. 4.2.8. договору, в розмірі 700 000,00 грн.; суми штрафу, нарахованого згідно з до п. 7.1.2 договору за невиконання Відповідачем прийнятих на себе обов'язків згідно з п. 4.2.18. договору, в розмірі 700 000,00 грн.; суми штрафу, нарахованого згідно І з п. 7.1.3. договору за недотримання строків сплати нарахованих процентів за користування кредитом, в розмірі 139 939,67 грн., всього: 18 158 403,02 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Мегабанк» сплачений третейський збір у розмірі 5 грн. та витрати на листування в розмірі 14,00 грн. (а.с.1-3).
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 28.04.2010 апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 21.12.2009 залишено без змін (а.с.4-5).
11.08.2010 на виконання ухвали суду було видано виконавчий лист зі строком пред'явлення до 28.04.2013 (а.с.7).
Сторони посилаються на те, що виконавчий лист було пред'явлено до виконання та двічі повертався стягувачу, однак матеріалами справи ці факти не підтверджуються.
У рішенні у справі "Янголенко проти України", no. 14077/05 від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.
У рішенні у справі "Савіцький проти України", no. 38773/05, від 26.07.2012 Європейський суд з прав людини зазначив, що право, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.
Відтак, розглядаючи скарги на дії судових виконавців, суди повинні давати обґрунтований аналіз обставин порушення виконавчого провадження, визначати значущість помилок чи недоліків, допущених судовим виконавцем в контексті того, щоб не допустити без виконання остаточних та значущих судових рішень на шкоду однієї з сторін виконавчого провадження.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" no. 15729/07, від 05.07.2012 Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також, Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.
Виконання рішення суду провадиться на підставі виданого ним виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції,який є виконавчим документом. (ч. 1, 3 ст.431 ЦПК України).
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, зокрема, як верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).
За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 березня 2011 року N 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.(пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Чинним законодавством України у разі невиконання судових рішень, які набрали законної сили, передбачена процедура їх примусового виконання.
Стягувачем було повторно пред'явлено виконавчий лист до виконання та постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала О.О. від 23.08.2020 виконавчий лист по справі №6-332/09/17, виданий 11.08.2010, повернуто стягувачу.
Згідно вказаної постанови, виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 23.08.2021 (а.с.32-33).
Згідно ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Повторно АТ «МЕГАБАНК» звернувся до виконавчої служби у 2020 році, та постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сірого Дмитра Володимировича від 25.03.2020 відкрито виконавче провадження ВП№61636533 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «МЕГАБАНК» заборгованості в розмірі 18 158 403,02 грн. (а.с.8-9).
Також 25.03.2020 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сірого Дмитра Володимировича накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 (а.с.10).
При цьому, у державного виконавця були відсутні підстави для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття, оскільки строк для його пред'явлення, відповідно до постанови державного виконавця від 23.08.2018, пропущено не було.
Відповідно до ч.3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Вирішуючи питання щодо поновлення процесуального строку на подання скарги суд виходить з наступного.
За ч.5 ст.74 Закону 1404-VIII рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п.а) ч.1 ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Як встановлено судом, оскаржувану постанову винесено 25.03.2020.
Частиною 1 ст. 28 Закону зазначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану, повідомлення стягувану про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувану та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
В матеріалах справи міститься копія супровідного листа про направлення ОСОБА_1 та АТ «МЕГАБАНК» копії постанови про відкриття виконавчого провадження.
Даних щодо отримання її ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Зі скаргою представник ОСОБА_1 звернувся 12.08.2020.
Вирішуючи питання щодо поновлення пропущеного строку для подачі скарги суд враховує, що відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо, зокрема, звернення до суду, продовжуються на строк дії такого карантину".
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» на всій території України було встановлено карантин починаючи з 12.03.2020, на теперішній час карантинні заходи скасовано не було.
На підставі викладеного, суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені у скарзі вимоги, об'єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду скарги, приходить до висновку, що викладені в скарзі твердження щодо порушення державним виконавцем прав та законних інтересів боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_1 спростовуються матеріалами справи, оскільки державний виконавець під час відкриття виконавчого провадження діяв в межах наданих йому повноважень та згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з чим скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Дєлова В.В. задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 259, 263-265, 268, 447-451 ЦПК України, суд-
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сірого Д.В., заінтересована особа: Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2020.
Повний текст ухвали складено 11.11.2020.
Суддя Колесник С.А.