621/3393/18
2/621/31/20
іменем України
03 листопада 2020 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретарі судового засідання - Запорожець М. Б., Девятерикова А. Р.,
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_3 ,
представник відповідача (представник позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_4
третя особа за зустрічним позовом - ОСОБА_5 ,
третя особа за зустрічним позовом - ОСОБА_6 ,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу:
- за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики;
- за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
04.12.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, а 06.11.2019 - з уточненою позовною заявою, до ОСОБА_3 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на її користь суму боргу за договором позики у розмірі 648 000 грн 00 коп., інфляційних збитків у сумі 57 024 грн 00 коп. та 3% річних у сумі - 24 339 грн 95 коп., а також судові витрати.
На обґрунтування позову зазначила, що 23.09.2016 між нею та ОСОБА_3 було укладено договір позики грошових коштів, відповідно до п. 1 якого вона передала у власність ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 648 000 грн 00 коп., а ОСОБА_3 у свою чергу зобов'язалася повернути позику до 01.09.2018. Цей же пункт містить підтвердження позичальника про отримання вказаної суми грошей.
Відповідач суму позики у встановлений договором строк не повернула.
Інфляційні збитки за період з 01.09.2018 до 01.10.2019 складають 57 024 грн 00 коп., 3 % річних за період з 01.09.2018 по 01.12.2019 - 24 339 грн 95 коп.
Невиконання відповідачем зобов'язань за договором позики встало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 04.12.2018 провадження у зазначеній справі відкрито та призначено підготовче засідання на 24.01.2019.
24.01.2019 та 14.03.2019 за клопотаннями відповідача ОСОБА_3 та представника відповідача ОСОБА_4 підготовче засідання відкладено.
27.03.2019 від представника відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому не заперечувався факт укладання договору позики на вказану суму, однак стверджувалося про часткове виконання відповідачем зобов'язань за цим договором.
Стверджувалося, що факт передачі грошей на суму еквівалентну 15 050 доларів США, а також 20 000 грн фіксувався на договорі позики. Крім цього, з боку відповідача на картковий рахунок позивача були здійснення перекази на загальну суму 129 326 грн 00 коп. Всього, з урахуванням курсу валют, позивач за договором позики від 23.09.2016 до сьогодні отримала загальну суму 539 121 грн 00 коп. Отже, сума боргу, який не повернутий відповідачем, становить 108 879 грн 00 коп.
Просив суд взяти до уваги факт частково виконаних на вказану вище суму зобов'язань з боку відповідача за договором позики (том 1 а. с. 49).
27.03.2019 за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 відкладено підготовче засідання.
16.05.2019 від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в яких зазначила, що докази, на які посилається представник відповідача на підтвердження часткового виконання зобов'язань за договором позики є неналежними (том 1 а. с. 60, 65).
20.05.2019, 24.06.2019 за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 відкладено підготовче засідання.
16.07.2019 відповідач ОСОБА_3 в порядку ст. 193 ЦПК України подала зустрічну позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, розмір якої вона оцінила в 2 000 грн.
На обґрунтування зустрічного позову зазначила, що діями ОСОБА_1 , яка заперечує повернення нею частки боргу, звернулася до суду з безпідставними вимогами про стягнення всієї суми боргу за договором позики, їй спричинено моральні страждання, стрес, суттєве погіршення стану здоров'я та нормальних життєвих зв'язків (том 1 а. с. 85-88).
16.07.2019 в підготовчому засіданні прийнято зустрічний позов ОСОБА_3 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 ; встановлено відповідачу за зустрічним позовом строк для подання відзиву - 15 днів, встановлено позивачу за зустрічним позовом строк на подання відповіді на відзив - 10 днів, встановлено третім особам - строк для подання пояснень щодо позову - 10 днів, а щодо відзиву - 10 днів із дня їх отримання Підготовче засідання відкладено.
24.09.2019 підготовче засідання відкладено в зв'язку з наданням судді дня відпочинку в рахунок компенсації за роботу у вихідний день.
24.10.2019 за клопотанням представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 відкладено підготовче засідання.
28.10.2019 від представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_4 надійшло до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
04.11.2019 за клопотанням представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_4 відкладено підготовче засідання.
06.11.2019 представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 648 000 грн 00 коп., інфляційних збитків у сумі 57 024 грн 00 коп. та 3% річних у сумі - 24 339 грн 95 коп., та судові витрати.
Крім того, подала відзив на зустрічну позовну заяву та клопотання про долучення до матеріалів справи доказів та виклик свідка.
У відзиві на зустрічну позовну заяву зазначила, що подання зустрічного позову є зловживанням процесуальними правами з боку ОСОБА_3 , оскільки нею поданий завідомо безпідставний позов (том 1 а. с. 168-169).
02.12.2019 представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_4 подав заяву про виклик свідків по справі.
02.12.2019 за клопотанням представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_4 відкладено підготовче засідання.
11.01.2020 від представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 надійшла заява, в якій просила закрити підготовче провадження по справі за її відсутності та призначити справу до судового розгляду.
16.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.02.2020.
13.02.2020 за клопотанням представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_4 відкладено судовий розгляд.
16.03.2020 в судовому засіданні надали пояснення представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 , представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_4 , третя особа за зустрічним позовом - ОСОБА_5 , досліджені матеріали справи, судовий розгляд відкладено для повторного виклику свідків.
07.04.2020, 22.05.2020 за клопотанням представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 відкладено судовий розгляд.
30.06.2020 в судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_7 , за клопотанням представника відповідача (представника позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_4 в судовому засіданні оголошено перерву.
07.09.2020 в судовому засіданні надала пояснення відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 , яка позовні вимоги визнала частково - на суму 2 500 доларів США. Підтримала зустрічні позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві. Пояснила, що між її цивільним чоловіком ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був спільний бізнес. Гроші за договором позики від 23.09.2016 вона не отримувала, а договір позики грошових коштів уклала на прохання її цивільного чоловіка ОСОБА_5 . Гроші на погашення договору позики їй надавав ОСОБА_5 і вона їх передавала ОСОБА_1 . На її прохання написати розписку про отримання грошових коштів, ОСОБА_1 їй відмовляла, пояснюючи, що вона довіряє їй, оскільки між ними дружні стосунки.
07.09.2020, 10.09.2020, 29.09.2020 за клопотанням представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_4 відкладено судовий розгляд.
03.11.2020 допитана свідок ОСОБА_8 , закінчено судовий розгляд справи.
Під час судового розгляду представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі та відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви з підстав, викладених у заявах по суті.
Відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 позов ОСОБА_1 визнали частково, наполягала на зустрічному позові з підстав, викладених у поданих ними заявах по суті спору.
Третя особа ОСОБА_5 позов ОСОБА_1 не визнав, підтримав зустрічний позов ОСОБА_3 , підтвердив повідомлені нею обставини на підтвердження своєї правової позиції у цьому спорі.
Третя особа ОСОБА_6 повторно на судовий розгляд не прибув, будь-яких заяв по суті чи з процесуальних питань не подавав, що не перешкоджає розгляду справи по суті за його відсутності.
Вислухавши пояснення учасників справи та їх представників, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
На підставі відомостей, повідомлених сторонами під час судового розгляду у поясненнях, а також відомостей, що містяться у письмових доказах, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Так, 23.09.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір позики грошових коштів у письмовій формі, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Орловською В. Г., зареєстровано в реєстрі за № 1645
Відповідно до Договору позики грошових коштів, позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти у сумі 648 000 грн 00 коп., що на момент підписання цього договору по курсу Національного банку України становить еквівалент 25 000 доларів 00 центів США, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів до першого вересня дві тисячі вісімнадцятого року. Підписання цього договору є підтвердженням факту отримання зазначеної суми грошових коштів Позичальником. Сторони домовилися, що договір позики вважається безпроцентним. Повернення позиченої суми повинно проводитися за адресою проживання Позикодавця: АДРЕСА_1 . Сплата грошових коштів буде підтверджена розпискою Позикодавця про отримання грошових коштів від Позичальника.
Цей договір укладається за згодою чоловіка Позикодавця - ОСОБА_6 , викладеної в заяві, справжність підпису на якій засвідчено 23.09.2016 приватним нотаріусом Орловською В. Г. за реєстровим № 1644 (том 1 а. с. 9, 93).
На час судового розгляду чинність цього договору сторонами не заперечувалася.
Відповідно до ст. ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Положеннями статей 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно до ч. ч. 1-3 ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Між сторонами виник спір з приводу виконання відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) ОСОБА_3 своїх зобов'язань за вказаним договором позики.
29.08.2018 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Орловською В. Г. за реєстром № 275, посвідчено претензію ОСОБА_1 до ОСОБА_3 щодо повернення боргу за договором позики (том 1 а. с. 10).
На підтвердження часткового виконання зобов'язань за договором позики ОСОБА_3 та її представник посилалися на записи, зроблені ОСОБА_3 на своєму екземплярі договору, копії дублікатів чеків про поповнення картрахунку в АТ КБ "Приватбанк" та Виписку з карткового рахунку АТ КБ "Приватбанк" (том 1 а. с. 50-55, 93-97, 228-232).
Оскільки записи на ексземплярі договору, належному ОСОБА_3 , щодо часткового виконання нею зобов'язань за договором позики не підтверджені підписом позикодавця ОСОБА_1 , вони не є допустимим доказом повернення частки позики.
Також, не є допустимими доказами дублікати чеків про поповнення картрахунку в АТ КБ "Приватбанк", оскільки цих платіжних документах платником зазначена сама ОСОБА_1 .
Тому ці докази суд не бере до уваги.
Показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не містять конкретних відомостей щодо правовідносин, які виникли між сторонами у зв'язку з укладанням договору позики, тому є неналежними доказами та до уваги судом не беруться.
Водночас, відомостями Виписки з карткового рахунку ОСОБА_3 в АТ КБ "Приватбанк" підтверджується, що за період з 18.05.2017 до 21.02.2018 ОСОБА_3 дійсно здійснила переказ коштів на рахунок ОСОБА_1 коштів на загальну суму 35 777 грн.
Позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження інших підстав отримання від ОСОБА_3 зазначеної суми, тому суд оцінив Виписку з карткового рахунку ОСОБА_3 в АТ КБ "Приватбанк" як належний та допустимий доказ часткового виконання нею зобов'язань за договором позики на суму 35 777 грн.
Щодо решти боргу на суму 612 223 грн відповідачем ОСОБА_3 не надано належних та допустимих доказів повернення позики.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки ОСОБА_3 не надала належних та допустимих доказів повернення боргу за договором позики на суму 612 223 грн, ОСОБА_1 має право вимагати повернення цієї суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
З розрахунків, складених представником позивача (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 , вбачається, що 3% річних по договору позики між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 23.09.2016 за період з 01.09.2018 по 01.12.2019 складає 24 339 грн 95 коп. (том 1 а. с. 166), інфляційні збитки за період з 01.09.2018 по 01.12.2019 - 57 024 грн 00 коп. (том 1 а. с. 167).
Правильність цих розрахунків відповідачем не заперечувалася.
Разом з тим, зазначені розрахунки були зроблені представником позивача за первісним позовом виходячи з розміру простроченого зобов'язання - 648 000 грн.
Оскільки суд вважає доведеним розмір невиконаного грошового зобов'язання на суму 612 223 грн, розмір 3% річних та інфляційних збитків судом перераховано виходячи з доведеної суми невиконаного грошового зобов'язання та визначено у розмірах, відповідно, 22 996 грн 38 коп. та 53 876 грн 28 коп.
Та обставина, що місцем виконання договору зазначена адреса житла, у якому ОСОБА_1 проживала на час укладання договору позики на підставі Договору найму житлового приміщення від 21.07.2016 (а. с. 171), яке в подальшому було змінене позивачем, не свідчить про неможливість виконання зобов'язання за договором позики.
За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 боргу за договором позики підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 689 096 грн 66 коп. боргу за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.
Зустрічний позов ОСОБА_3 не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Цивільне законодавство встановлює загальне правило, за яким відповідальність за завдання шкоди настає за наявності всіх основних умов відповідальності: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою та вина.
Відшкодування такої шкоди можливе, коли це передбачено відповідним законодавством, що визначає порядок і умови її відшкодування. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Тобто визначальним для відшкодування моральної шкоди є порушення прав позивача внаслідок неправомірності дій іншої особи.
У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 не навела достатнього обґрунтування, а також і не надала належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 у відношенні неї неправомірних дій, якими б могла бути завдана моральна шкода.
Звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики не може вважатися неправомірними діями, а тому і не тягне за собою підстав для відшкодування моральної шкоди.
Надані позивачем за зустрічним позовом копії медичної документації (том 1 а. с. 151-155, 192) не містять відомостей щодо неправомірних дій ОСОБА_1 , а тому до уваги судом не беруться.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 належить стягнути на користь позивача ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог; решту судових витрат, понесених сторонами, належить залишити понесеними за їх рахунок.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 689 096 (шістсот вісімдесят дев'ять тисяч дев'яносто шість) грн 66 коп. боргу за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 6 891 (шість тисяч вісімсот дев'яносто одну) грн 66 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
У задоволенні решти позову ОСОБА_1 - відмовити.
У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Третя особа - ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Третя особа - ОСОБА_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складене 12.11.2020.
Головуючий: В. В. Овдієнко