Справа №639/7083/20
Провадження №2-о/639/115/20
12 листопада 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді - Труханович В.В.,
за участю секретаря - Безбородько І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу №639/7083/20 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Новобаварський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту смерті,
09 листопада 2020 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулася ОСОБА_1 з заявою, в якій просить суд: встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьк, Донецької області.
Заяву обґрунтовує тим, що вона є дружиною ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Донецьк, Донецької області.
Заявник вказує, що отримати свідоцтво про смерть у відділі ДРАЦС неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом ДРАЦС для здійснення реєстрації смерті.
Отже, заявник не має можливості надати до органів ДРАЦС України документи, передбачені законодавством України, які необхідні для отримання свідоцтва про смерть.
Заявник зазначає, що встановлення факту смерті необхідно їй для отримання спадщини.
В судове засідання заявник не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, заяву підтримала у повному обсязі, просила її задовольнити.
Представник Новобаварського районного у місті Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Харків), також, не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, заперечень щодо заяви у відділу немає.
За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16 серпня 1975 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, про що зроблено запис за №2334, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 16.08.1975 року. (а.с.8)
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Донецьк, Донецької області.
Відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», та постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», м. Донецьк, Донецької визнано тимчасово окупованою територією.
З приводу факту смерті окупаційними органами були видані так звані «Довідка про причину смерті від 09.10.2020 р.» та «Свідоцтво про смерть від 10.10.2020 р.», які не можуть сприйматися державними органами України, як належні та допустимі.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Факт смерті вбачається зі змісту так званих «Довідки про причину смерті від 09.10.2020 р.», та «Свідоцтва про смерть виданого Кіровським відділом ДРАЦС Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки від 10.10.2020 р.» де зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Донецьк, Донецької області, причина смерті дихальна недостатність, двостороння пневмонія, Covid-19 (лабораторно підтверджений №2872 від 06.10.2020). (а.с.3,7)
06.11.2020 року Новобаварським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Харків) заявнику ОСОБА_1 було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у місті Донецьк, Донецької області. (а.с.2)
Отже, оскільки заявник не має можливості надати до відділу ДРАЦС документи, передбачені законодавством України, та які необхідні їй для отримання свідоцтва про смерть, суд приходить до висновку, що з метою захисту законних прав та інтересів громадянина ОСОБА_1 , необхідно встановити факт смерті її чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк, Донецької області.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження та смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. The Republicof Moldova and Russia», «Ilascuand Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ст. 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у їх сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку ст. 317 ЦПК України.
Виходячи із вищевикладеного, взявши до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що надана в якості доказу свідоцтво про смерть видане Кіровським відділом ДРАЦС Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки від 10.10.2020 р.., яке, хоча і не є документом встановленої форми про смерть, водночас вважається доказом, який достовірно свідчить про смерть особи у певний час і за певних обставин, а саме у м. Донецьк, Донецької області, Україна, оскільки судом не встановлено іншого.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення його померлим.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 315-319 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», та постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Новобаварський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк, Донецької області, причина смерті дихальна недостатність, двостороння пневмонія, Covid-19 (лабораторно підтверджений №2872 від 06.10.2020).
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12.11.2020 року.
Найменування сторін:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 11.03.2001 року, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Новобаварський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Харків), ЄДРПОУ 33292186, місцезнаходження: м. Харків, пр-т. Ново-Баварський, 115.
Суддя В.В. Труханович