Справа № 639/7092/20
Провадження № 2-з/639/59/20
12 листопада 2020 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі судді Гаврилюк С. М.,
розглянувши заяву представника позивача - адвоката Натини А. О. щодо вжиття заходів по забезпеченню позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та визнання права власності,
встановив:
Позивач ОСОБА_3 , через свого представника - адвоката Натину А. О., який діє на підставі ордеру, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить визнати квартиру АДРЕСА_1 спільним майном подружжя, а саме спільним майном ОСОБА_2 та громадянина Туреччини ОСОБА_1 ; визнати за ОСОБА_2 та громадянином Туреччини ОСОБА_4 право власності за кожним на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .
Крім того, 10.11.2020 представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просить заборонити ОСОБА_2 вичняти будь-які реєстраційні дії або відчужувати (дарувати, укладати договір купівлі-продажу, інше) квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви, позивач посилається на те, що пред'явлення вказаного позову може спонукати відповідача до здійснення будь-якого відчуження вищевказаної квартири, і при цьому відчуженні існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, а також може призвести до неможливості примусового виконання рішення по даній справі.
Суд, перевіривши матеріали справи та заяву щодо вжиття заходів по забезпеченню позову, вважає, що вказана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Пунктом другим ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено такий вид забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії.
Частиною 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, особи, які беруть участь у справі в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Вказана позиція також викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за № 228603721 від 19.10.2020, встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 16.12.2017.
Як вбачається з позовної заяви предметом позову є вказане нерухоме майно, тому обраний ОСОБА_5 спосіб забезпечення позову у вигляді заборони відчуження такого майна суд вважає співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, беручи до уваги інтереси відповідача, суд приходить до висновку, що є достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження на нерухоме майно відповідача, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача - адвоката Натини А. О. щодо вжиття заходів по забезпеченню позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ майна подружжя та визнання права власності- задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 831068963101; Номер запису про право власності: 23975649).
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвалу направити компетентним органам для відповідної реєстрації.
Строк пред'явлення ухвали до виконання протягом 3 (трьох) років.
Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:
стягувач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ;
боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя С. М. Гаврилюк