Ухвала від 30.10.2020 по справі 638/5089/20

Справа № 638/5089/20

Провадження № 1-кс/638/1197/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 року

30.10.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарi - ОСОБА_2 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,-

встановив:

24.04.2020 представник ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить: скасувати арешт транспортного засобу - велосипеда електричного, чорного кольору, без маркування, велосипеду електричного «reliable», з маркуванням НН201709074, що належить ОСОБА_4 ; зобов'язати слідчого по кримінальному провадженню №12020220480001428 від 10.04.2020 ОСОБА_5 або іншу уповноважену особу Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області повернути указані транспортні засоби ОСОБА_4 .

В жодне призначене засідання ОСОБА_4 , його представник не з'явились. Неодноразово заявник звертався до суду з заявами про відкладення судового засідання, посилаючись на введені карантинні обмеження. 24.07.2020, 05.08.2020, 30.10.2020 ОСОБА_4 , його представник в судові засідання не з'являлись, причини неявки суду не повідомляли, заяв до суду не подавали.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги представника ОСОБА_4 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Таким чином, законодавчо визначено, що скасування раніше накладеного арешту на майно можливе в двох випадках: якщо в застосуванні арешту майна відпала потреба; або арешт накладений необґрунтовано.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

До матеріалів клопотання про скасування арешту майна представник ОСОБА_4 не надав копію ухвали суду про накладення арешту на майно. З викладеного в клопотанні про скасування арешту майна не вбачається можливим встановити підстави, на яких грунтувався суд при винесенні ухвали про накладення арешту. Так само заявник не наводить і доводів на спростування висновків даного рішення суду. На якій стадії на даний час знаходиться розслідування злочину також невідомо.

Крім того, заявник не навів будь-яких доказів, які б свідчили про те, що в подальшому застосуванні арешту зазначеного ним майна відпала потреба.

Таким чином, враховуючи відсутність будь-яких достовірних даних по суті справи, враховуючи також, що заявник, власник арештованого майна жодного разу до суду не з'явились, слідчий суддя позбавлений можливості об'єктивно оцінити обставини справи і винести обгрунтоване рішення.

При таких обставинах, клопотання представника ОСОБА_4 про скасування арешту майна не підлягає задоволенню.

При цьому слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що відмова в задоволенні клопотання не позбавляє його права звернутись повторно, надавши додаткові документи чи обґрунтування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84, 94, 170, 174, 309, 372, 395, 532 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1