Справа №-613/910/20 Провадження №-1-кп/613/167/20
12 листопада 2020 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Богодухові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220220000625 від 02.11.2019, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, з професійно-технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 , 22.10.2019 близько 22 год. 00 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, переслідуючи корисливу мету наживи, знаходячись в приміщенні житлової кімнати домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , скориставшись тим, що його подальші дії ніким помічені не будуть, відчинивши дверцята серванту, шляхом вільного доступу, скоїв крадіжку золотого ланцюжку, 585 проби, вагою 3,88 г, б/в, вартістю 2 643 грн. 17 коп. Після чого ОСОБА_4 продовжуючи свій злочинний умисел, знаходячись у приміщенні вищевказаної кімнати, відчинивши шухляду шафу шляхом вільного доступу скоїв крадіжку грошових коштів у сумі 2000 грн. 00 коп., що належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого з місця пригоди зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 4 643 грн. 17 коп.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення - проступку за ч. 1 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, повністю підтверджує фактичні обставини вчинення злочину, надав показання щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом. Пояснив, що вдома у потерпілої ОСОБА_5 він вживав алкогольні напої разом з чоловіком останньої на ім'я ОСОБА_6 . Зазначив, що вчинення кримінального правопорушення обумовлене виключно станом алкогольного сп'яніння та відсутністю коштів. Просив суд не позбавляти його волі.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи пояснення обвинуваченого, повне визнання ним своєї вини, а також те, що він не заперечує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченого, письмових матеріалів кримінального провадження щодо речових доказів та письмових доказів щодо процесуальних витрат по кримінальному провадженню.
На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченого та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 66 КК України визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 67 КК України визнає вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
Дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він офіційно не працює, в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має зареєстроване місце проживання, за місцем реєстрації характеризується нейтрально, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 65 КК України, поряд з наведеними вище даними про особу обвинуваченого, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину), та обставину, що обтяжує покарання (вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння), ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, обставини справи, ставлення обвинуваченого до вчиненого, думку потерпілої ОСОБА_5 , яка претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має, враховуючи принцип пропорційності покарання переслідуваній меті, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді двох років обмеження волі, яке є достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
При цьому суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства, а відтак, наявні підстави для застосування ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання з іспитовим строком на один рік. На період іспитового строку слід покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 1, п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід під час досудового слідства обвинуваченому не обирався. З урахуванням вимог ст.ст. 176, 177, 377 КПК України у суду відсутні підстави для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати по кримінальному провадженню, а саме: 628 грн. 04 коп. витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1, п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого. Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 04 коп. витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи № 6/2978СЕ-19 від 11.12.2019.
Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме золотий ланцюжок, 585 проби, вагою 3,88 г, який передано під розписку про відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 , вважати повернутим власнику.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Богодухівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1