Іменем України
№ 610/2806/20 № 1-кс/610/823/2020
м. Балаклія 09.11.2020 року
Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря ОСОБА_2 , дізнавача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання дізнавача-інспектора сектору дізнання Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020225190000160 про арешт майна,
06.11.2020р. до суду надійшло клопотання про арешт майна від 06.11.2020 року.
Предметом клопотання є майно: 1) автомобіль марки «DAF» моделі «XF 95.380», реєстраційний № НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 ; 2) причеп марки «ROBUSTE» моделі «S380», реєстраційний номер НОМЕР_2 ; 3) 4 бетонні плити довжиною близько 8м, шириною 3м.
Клопотання обґрунтовано тим, що 05.11.2020р. при огляді місця події було виявлено та вилучено вищевказаний автомобіль з причепом, на якому зверху знаходились 4 бетонні плити, які підшукані, виготовлені, пристосовані, використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди, тому на них доцільно накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів.
Також необхідність арешту вказаного майна зумовлюється тим, що воно буде відігравати доказову роль у кримінальному провадженні, а також буде забезпечено подальше успішне проведення відповідних судових експертиз.
Незастосування цього заходу буде перешкоджати встановленню істини по справі, внаслідок того, що вилучене майно може бути відчужене, спотворене чи взагалі знищене.
В суді дізнавач клопотання підтримав з наведених у ньому підстав. Вказав, що заявник ОСОБА_5 повідомив, що плити не є частиною придбаних будівель, а зберігалися окремо.
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, про час та місце судового розгляду повідомлений, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, його неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання з урахуванням визначених законом строків розгляду клопотання, найчастіше об'єктивної неможливості у ці строки повідомити про його розгляд, наслідків не розгляду клопотання, наявності права у власників та володільців майна на подачу клопотання про скасування арешту майна у разі його накладення.
Як убачається з матеріалів клопотання, СД Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020225190000160. Відомості про вчинене кримінальне правопорушення з кваліфікацією за ч. 1 ст. 185 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) було внесено 06.11.2020р. на підставі заяви ОСОБА_5 від 05.11.2020р. про вчинене кримінальне правопорушення.
Частиною 1 ст. 185 КК України передбачено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
Відповідно до картки первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону, 05.11.2020р. о 19.04год. за адресою: Балаклійський район, с. Вільне, вул. Дружби, б. 26, голова ОСОБА_5 повідомив, що декілька невідомих чоловіків розбирають покинуту будівлю (склад) (а.с. 6).
Згідно з витягом з ЄРДР про внесення 06.11.2020р. відомостей про вчинене кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 185 КК України, 05.11.2020р. близько о 19:00год. невідома особа знаходячись за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с. Вільне по вул. Дружби, шляхом вільного доступу викрала будівельні матеріали, демонтувавши будівлю колишньої ферми (а.с. 3).
Протоколом огляду місця події від 05.11.2020р. в період часу з 15.00год. по 15:20год. на ділянці місцевості, а саме автодорозі Первомайська-Кигичівка в Балаклійському районі Харківської області в напрямку с. Гусарівка з правого боку на узбіччі було виявлено та вилучено: грузовий автомобіль DAF д.н.з. НОМЕР_1 з причепом ROBUSTE д.н.з. НОМЕР_2 , бетонні плити, виконані з цегли сірого кольору в кількості 8шт. довжиною 8м та шириною 3м, які знаходились зверху на причепі (а.с. 9). Також додано фотоматеріали (а.с. 10).
Відповідної до інформаційної довідки АМТ (МВС) на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником вантажного автомобілю марки «DAF» моделі «XF 95.380», реєстраційний № НОМЕР_1 , є ОСОБА_4 (а.с. 11).
З письмових пояснень ОСОБА_5 , який є головою Лозовеньківської сільської ради, убачається, що 05.11.2020р. за адресою: АДРЕСА_1 , невідомі йому особи почали демонтувати (розбирати) будівлю, на яку вони документів не мають, дана будівля по суті є нічиєю, в 2002 році її почали будувати, однак будівництво закінчено не було, тому на баланс вона не ставилась та в жодні документи не вписувалась (а.с. 8).
Відповідно до акту прийому-передачі від 16.04.2007р. до Договору купівлі-продажу від 12.04.2007р. продавець СЗАТ «Лани України» передав, а покупець ТОВ «АПК «України нова» прийняв будівельні матеріали у вигляді списаних з балансу СЗАТ «Лани України», які знаходяться в аварійному, технічно несправному стані, споруд та будівель (а.с. 12).
З протоколу допиту свідка ОСОБА_6 вбачається, що він працює директором в ДП ДГ «Пантелеймоновськ». 08.10.2020р. він уклав з ОСОБА_7 договір купівлі-продажу плит ПГ 3Х2 М2, клюшок, панелі стінової, стаканів, підпанельників. Так, 05.11.2020р. він разом з водієм перебував за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с. Вільне по вул. Дружби, де знаходяться їхні будівельні матеріали згідно вищевказаного договору та специфікації. Близько 11.00год. вони почали проводити роботи по демонтуванню, а саме розбирати будівлі, після чого до них під'їхали працівники поліції, яким він пред'явив документи на будівельні матеріали. Коли вони поїхали, вони завантажили 4 металеві бетонні плити у вантажний автомобіль, а саме причеп, та водій поїхав у місце вивантаження, по дорозі автомобіль зупинили, провели огляд та вилучили його на штраф стоянку до вирішення питання по суті.
Згідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вказане у клопотанні майно вважається тимчасово вилученим.
П. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України регламентує арешт майна як один з заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто могло бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегти на собі його сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, тому є речовими доказами у даному кримінальному провадженні та на них необхідно накласти арешт з метою їх збереження.
В суді походження бетонних плит належним чином не підтверджено.
Ці обставини підлягають перевірці під час досудового розслідування, для чого необхідно провести комплекс слідчих (розшукових) дій.
Розслідування перебуває на початковому етапі, тому, з огляду на наведені обставини, на цей час існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення та є достатні підстави вважати, що вилучені бетоні плити можуть бути незаконно здобуті, а автомобіль з причепом є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання про арешт майна, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Клопотання дізнавача не містить будь-яких доводів, які б вказували на неможливість застосування найменш обтяжливого способу арешту автомобіля та причепа та необхідність застосування саме заборони їх користування, розпорядження та відчуження.
Тому суд вважає, що позбавлення права користування автомобілем та причепом буде надмірним та невиправданим, що суттєво позначиться на інтересах їх власників та в значній мірі обмежить їх законні права.
Стосовно іншого майна, а саме вилучених бетонних плит слідчий суддя зазначає, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування цим майном є доцільним, оскільки в даному випадку забезпечує запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Матеріали клопотання та встановлені судом обставини свідчать, що на цьому первинному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення збереження зазначених об'єктів, як речових доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174 КПК України,
1.Клопотання задовольнити частково.
2.Накласти арешт на майно:
1)автомобіль марки «DAF» моделі «XF 95.380», реєстраційний № НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 ;
2)причеп марки «ROBUSTE» моделі «S380», реєстраційний номер НОМЕР_2 ,
позбавивши права на відчуження та розпорядження цим майном,
3)4 бетонні плити довжиною близько 8м, шириною 3м,
позбавивши права на відчуження, розпорядження та користування цим майном.
3.В іншій частині клопотання відмовити.
4.Місце зберігання арештованого майна визначити слідчому.
5.Копію ухвали направити ініціатору клопотання для виконання та заінтересованим особам для інформування.
Ухвала виконується неґайно, може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Можливо слідчому судді заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1