Справа № 570/4514/19
09 листопада 2020 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
при секретарі судового засідання - Добровчан К.Ю.,
з участю:
представника відповідача Кириченко О.В.,
розглянувши матеріали адміністративної справи № 570/4514/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 05.09.2019 року № 0000306,-
19 вересня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Рівненського районного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 05.09.2019 року № 0000306.
Відповідно до ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 20.09.2019 року до Рівненського міського суду за підсудністю надійшли матеріали адміністративної справи № 570/4514/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 05.09.2019 року № 000030.
Ухвалою Рівненського міського суду від 06 грудня 2019 року вищевказаний позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
11 січня 2020 року відповідач Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області подав до суду відзив на адміністративний позов.
24 січня 2020 року позивач ОСОБА_1 , діючи через свого представника ОСОБА_2 подав до суду відповідь на відзив.
Ухвалою Рівненського міського суду від 12 лютого 2020 року задоволено клопотання відповідача Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про витребування доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.
В судове засідання на 04 березня 2020 року ні позивач, ні його представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином, про що свідчить в матеріалах справи власний підпис представника позивача Журавля В.О. Причин своєї неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавали. Розгляд справи відкладений на 01 квітня 2020 року.
В судове засідання на 01 квітня 2020 року позивач та його представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином, про що свідчить телефонограма, складена секретарем судового засідання. Причин своєї неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавали. Від представника відповідача Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладений на 13 травня 2020 року.
В судове засідання на 13 травня 2020 року позивач та його представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином, про що свідчить телефонограма, складена секретарем судового засідання. Причин своєї неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавали. Розгляд справи відкладений на 12 червня 2020 року.
В судове засідання на 12 червня 2020 року ні позивач, ні його представник знову не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином, про що свідчить телефонограма, складена секретарем судового засідання. Причин своєї неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавали. Розгляд справи відкладений на 22 липня 2020 року.
22 липня 2020 року судове засідання було відкладено на 16 вересня 2020 року, у зв'язку з неявкою позивача та його представника, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином судовою повісткою рекомендованим листом, яке повернулося на адресу суду без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Причин своєї неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавали. Розгляд справи відкладений на 16 вересня 2020 року.
16 вересня 2020 року ні позивач, ні його представник не з'явилися в судове засідання, про розгляд справи повідомлялися належним чином, про що свідчить телефонограма, складена секретарем судового засідання, про причини неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавали. Заяв про розгляд справи за їх відсутності також не надходило до суду. Розгляд справи відкладений на 15 жовтня 2020 року.
15 жовтня 2020 року судове засідання було відкладено на 09 листопада 2020 року, у зв'язку з неявкою позивача та його представника, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином судовою повісткою рекомендованим листом, яке повернулося на адресу суду без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Причин своєї неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавали. Розгляд справи відкладений на 09 листопада 2020 року.
Разом з тим, в судове засідання призначене на 09 листопада 2020 року позивач повторно не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином судовою повісткою рекомендованим листом, за місцем його роботи (ДП ДГ "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся НААН ) за адресою: Рівненський район, с. Біла Криниця, вул. Рівненська, 96, яке повернулося на адресу суду з відміткою про отримання судової повістки уповноваженим працівником. Крім того, позивач був повідомлений про час і місце розгляду справи на 09 листопада 2020 року судовою повісткою рекомендованим листом за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , яке повернулося на адресу суду без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Заяв про розгляд справи без участі позивача та його представника та про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
З огляду на викладене, суд вжив всіх заходів щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи, яка неодноразово відкладалася за неявкою позивача (представника позивача).
Таким чином, суд вважає неявку позивача (представника позивача) неповажною.
Представник відповідача в судовому засіданні наполягав на залишенні позовної заяви без розгляду, у зв'язку з тим, що позивач та його представник вкотре не з'являються в судові засідання, що свідчить про те, що останні втратили інтерес до цієї справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 Кодексу адміністративногосудочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Крім того, суд вважає повторну неявку позивача зловживанням процесуальними правами, яка спрямована на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи.
В результаті такої поведінки позивача, порушується право сторони на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, які гарантовані чинним національним та міжнародним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Позивач повинен сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
З моменту відкриття провадження у справі та до постановлення оскаржуваної ухвали місцевого суду (06 грудня 2019 року - 09 листопада 2020 року) минуло більше дев"яти місяців, а з часу пред'явлення позову - більше року.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з вимогами КАС України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративногосудочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи, що позивач (його представник) повторно не з'явилися в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, не повідомили про причини неявки, заяв про розгляд справи у їх відсутність не надходило, крім того, представник відповідача не наполягав на розгляді справи по суті, за період з березня 2020 року по день винесення ухвали жодного разу не поцікавився рухом справи, тому суд вважає, що адміністративний позов слід залишити без розгляду в зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.
Роз'яснити ч.4 ст.240 КАС України право на повторне звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 205, 229, 240-243, 248, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 05.09.2019 року № 0000306 - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення без розгляду позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала суду у відповідності до ст.256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через місцевий суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду згідно ст.295 КАСУ.
Суддя Рівненського міського суду Н.Г. Кучина