Ухвала
(про залишення позовної заяви без руху)
Справа № 568/1234/20
Провадження № 2/568/682/20
12 листопада 2020 р. м.Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Троцюк В.О.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Бугаївської сільської ради про стягнення середньомісячного заробітку за весь час затримки виконання рішення суду, постановленого до негайного виконання
03.11.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду позовом до Бугаївської сільської ради про стягнення середньомісячного заробітку за весь час невиплати середньомісячного заробітку за весь час затримки середньомісячного заробітку по рішенню суду, постановленому до негайного виконання.
В обґрунтування вимог позивач вказує, що рішенням Бродівського районного суду від 06.08.2020 року її позовні вимоги про поновлення на роботі задоволено, зобов'язано Бугаївську сільську раду поновити її на роботі шляхом зобов'язання відповідача укласти з нею трудовий договір та стягнуто на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за один місяць допущено до негайного виконання. Відповідачем рішення в суду добровільно не виконано, що змушує її звернути з позовом до суду. Рішенням Бродівського районного суду від 15.10.2020 року її позовні вимоги задоволено та стягнуто на її користь середній заробіток за весь час затримки виконання рішення суду за період з 07.08.2020 року по день ухвалення рішення суду. В частині стягнення середнього заробітку за один місяць допущеного до негайного виконання. Однак вказане рішення суду не виконане відповідачем, що змушує ї звернутись до суду з позовом.
Ознайомившись із поданою заявою, суддя вважає за необхідне залишити її без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За загальним правилом (ч. 1 ст. 5 ЦПК України) суд здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Позовна заява повинна відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
При подачі позовної заяви ОСОБА_1 не сплачено судовий збір, при цьому позивач, як на підставу несплати судового збору посилається на п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Зазначеною нормою закону передбачено звільнення від сплати судового збору позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Однак ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення середньомісячного заробітку за весь час невиплати середньомісячного заробітку по рішенню суду, постановленого до негайного виконання.
Тобто, посилання позивача про звільнення її від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VІ "Про судовий збір" безпідставне.
Як зазначила Велика Палата Верховного суду України у своїй постанові від 30 січня 2019 року по справі №910/4518/16, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється вказана пільга на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Відповідно до частини 4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, з урахуванням позовних вимог, ОСОБА_1 повинна сплатити судовий збір за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час не виконання рішення суду.
Також позивачем в позовній заяві, на виконання вимог п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Вказані в ухвалі недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до розгляду.
Відповідно до частини 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється, в тому числі з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 гривень.
Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сума судового збору складає - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач просить стягнути середньомісячний заробіток за весь час невиконання рішення суду, постановленого до негайного виконання, не зазначаючи суму.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову.
У зв'язку з наведеним суд визначає розмір судового збору за вказану позовну вимогу в мінімальному розмірі, що становить 840,80 грн.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві
Оскільки, позивачем не сплачено судовий збір та в позовній заяві відсутні відомості щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору, за таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору в розмірі 840,80 гривень, подачі до суду відповідних підтверджуючих документів.
Керуючись ст. 175, 185, 258-261 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Бугаївської сільської ради про стягнення середньомісячного заробітку за весь час затримки виконання рішення суду, постановленого до негайного виконання залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали зазначені недоліки, а саме сплатити судовий збір у встановленому розмірі та подати до суду відповідні підтверджуючі документи.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути її позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя В.О. Троцюк