про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження
Справа № 120/3557/19-а
12 листопада 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М.
розглянувши у письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року по справі №120/3557/19-а,
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2020 у даній справі залишено без руху на підставі ч.3 ст.298 КАС України. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.
28.10.2020 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2020 відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень КАС України, оскільки неможливість вчинення процесуальних дій у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку із карантином. Крім того, за змістом вказаної заяви позивача, вона, у межах строку встановленого КАС України, подала апеляційну скаргу, яку було залишено ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020 та повернуто згідно ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020. При цьому, позивач намагалась виконати вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020, однак судом не виконано її прохання про виготовлення копій апеляційної скарги, а працівниками судової охорони не допущено її до приміщення суду для самостійного виготовлення копій у зв'язку із невиконанням рекомендацій щодо носіння масок у державній установі у період дії карантину.
Наведені у вказаному клопотанні ОСОБА_1 від 28.10.2020 причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2020 визнано неповажними ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2020.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2020 у даній справі залишено без руху на підставі ч.3 ст.298 КАС України. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.
10.11.2020 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2020.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що ОСОБА_1 , у межах строку встановленого КАС України, подала апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2020, яку було залишено ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020 та повернуто згідно ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020.
При цьому, позивач частково виконала вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020 та намагалась виконати вимоги вказаної ухвали щодо подання копій апеляційної скарги, однак судом не виконано її прохання про виготовлення копій апеляційної скарги, а працівниками судової охорони не допущено її до приміщення суду для самостійного виготовлення копій у зв'язку із невиконанням позивачем рекомендації щодо носіння масок у державній установі у період дії карантину. Позивач зауважила, що у зв'язку із хворобою має протипоказання на носіння маски, за відсутність якої, суд не допустив її до приміщення суду для усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020, що й слугувало підставою для винесення ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020, адже у зв'язку із станом здоров'я та скрутним матеріальним становищем позивач самостійно не мала можливості виконати вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020 в частині подання копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Повторне звернення з апеляційною скаргою з належним чином оформленою апеляційною скаргою до якої додані копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи відбулось 12.10.2020, тобто через шість днів після проголошення ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020.
У зв'язку із зазначеним позивач вважає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2020 та просить апеляційний суд поновити такий строк.
Розглянувши матеріали справи та доводи вказаного клопотання позивача, колегія суддів дійшла наступних висновків.
За приписами ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач 10.08.2020 отримала копію рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі №120/3557/19-а.
Апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2020 позивач подала 12.10.2020, тобто з пропуском строку, встановленого законом.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення.
В рішенні у справі “Нешев проти Болгарії” від 28 жовтня 2004 року Європейський суд з прав людини зазначає, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст.44 КАС України).
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Олександр Шевченко проти України” від 26 квітня 2007 року та рішення у справі “Трух проти України” від 14 жовтня 2003 року).
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Окрім цього, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосудця в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 8 КАС України, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображенні і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
При цьому, як зазначив Європейський суд з прав людини у пункті 39 рішення у справі "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
У пунктах 46, 47 цього ж Рішення ЄСПЛ вказує на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії"). Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі “Пономарьов проти України” від 3 квітня 2008 року).
Суд не вважає такими, що вказують на наявність поважних причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2020, доводи позивача про те, що вона у межах строку встановленого КАС України, подала апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2020, яку було залишено ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020 та повернуто згідно ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020, у той час як позивач намагалась виконати вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020, однак судом вчинено перешкоди для її доступу до суду.
Так, КАС України передбачає право на повторне звернення із апеляційною скаргою після її повернення судом. Водночас, повторне подання апеляційної скарги після її повернення не є безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд вважає, що вказані доводи позивача ґрунтуються виключно на її припущеннях, помилковому тлумаченню діючого законодавства та фактично зводяться до незгоди позивача із ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020, однак, не свідчать про наявність об'єктивних перешкод для вчасного подання апеляційної скарги.
Крім того суд враховує, що в адміністративній справі №120/3557/19-а позивачами, окрім ОСОБА_1 , також є ОСОБА_2 , як представник неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та опікун ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , як представник (опікун) дітей з інвалідністю ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 як представник та опікун людини з інвалідністю ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які також оскаржили рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2020 шляхом подання до апеляційного суду належним чином оформленої апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , як представника неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та опікуна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , як представника (опікуна) дітей з інвалідністю ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 як представника та опікуна людини з інвалідністю ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2020.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що ОСОБА_1 має можливість висловити свої доводи щодо незгоди із рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2020 під час апеляційного розгляду даної справи, які обов'язково будуть враховані судом апеляційної інстанції.
Тому, пропуск ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2020 без поважних на те причин, не є перешкодою для апеляційного розгляду даної справи та не зумовить обмеження права ОСОБА_1 на доступ до суду в частині забезпечення апеляційного перегляду рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2020 та участі ОСОБА_1 у апеляційному розгляді даної справи.
Враховуючи вказані обставини у сукупності, колегія суддів не вбачає наявності поважних причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2020, а тому у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2020 необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України .
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.