Справа № 544/1255/20
Пров.№ 3/544/390/2020
11 листопада 2020 року м.Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
судді Нагорної Н.В.,
за участю:
секретаря Киричевської В.М.,
прокурора Рудковського Б.Б.,
особи, відносно якої складено протокол, ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_1 - адвоката Коваля В.І.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Полтавського управління ДВБ Національної поліції України відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше працював на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області, зараз є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №14 від 25.09.2020 ОСОБА_1 , будучи відповідно до п.п. «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія вказаного закону, в порушення вимог ч.2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», припинивши 16.01.2018 діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, в порушення вимог абз.2 ч.2 ст.45 вказаного Закону, п.п.3 пункту 5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням НАЗК №3 від 10.06.2016, несвоєчасно, без поважних причин, 19.06.2019 подав декларацію після звільнення за минулий рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав та пояснив, що у нього була поважна причина несвоєчасного подання декларації після звільнення, це те, що він є військовослужбовцем та в період з 05.09.2018 по 18.04.2019 знаходився в зоні ООС, де немає ні мобільного, ні Інтернет зв'язку. Наприкінці квітня 2019 року була ротація його військ і він прибув додому у відпустку. Подав декларацію протягом двох днів після того, як у червні 2019 року отримав від НАЗК повідомлення про те, що він не подав декларацію та йому необхідно її подати. Свою вину не визнає та просить закрити провадження у справі за відсутністю складу правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Коваль В.І. просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП закрити за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.
Прокурор у судовому засіданні підтримав протокол про адміністративне правопорушення.
Суд, вислухавши прокурора, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Коваля В.І., дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції України в Полтавській області від 09.12.2016 №438 о/с капітана поліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області (а.с.22).
Наказом начальника Головного управління Національної поліції України в Полтавській області від 16.01.2018 №14 о/с капітана поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за власним бажанням, за п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (а.с.23).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про Національну поліцію" Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України (ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію").
За приписами пп. "з" п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції" суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема поліцейські.
Суб'єктами декларування є особи, зазначені у п. 1, пп. "а" і "в" п. 2, п. п. 4 і 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону (ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції").
З огляду на викладене, суд уважає, що ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та є суб'єктом декларування.
Відповідно до абз.2 ч.2 ст.45 Закону України "Про запобігання корупції" особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у пп. "а" і "в" п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому ч. 1 цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Згідно пп.3 п.5 розділу ІІ рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року №3 "Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" декларація суб'єкта декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у пп. "а" і "в" п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону, подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
ОСОБА_1 був звільнений з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції 16.01.2018, а тому до 00 год 00 хв 01 квітня 2019 року він зобов'язаний був подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2018 рік. Така декларація була подана ОСОБА_1 19 червня 2019 року.
У довідці військової частини НОМЕР_1 від 23.10.2020 №521/20 зазначено, що ОСОБА_1 в період часу з 05.09.2018 по 18.04.2019 та з 09.09.2019 по 27.05.2020 приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебував безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів. У місцях дислокації військової частини НОМЕР_1 у зв'язку зі здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони не функціонує телефонний, поштовий та інші види зв'язку з іншими територіями України.
Частиною першою статті 172-6 КУпАП встановлено відповідальність за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частиною першою статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до положень ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За правилами ст.10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Склад правопорушення за ч.1 ст.172-6 КУпАП є формальним, оскільки обов'язковим елементом об'єктивної сторони є умисна дія - умисне несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування без поважних причин. Тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, зобов'язаний довести суду наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування без поважних причин.
При цьому суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Конструктивною ознакою правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за вказаною частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та документи, надані ОСОБА_1 , суд уважає поважними причини несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 за минулий рік після звільнення, оскільки останній у період, що співпадає з періодом подачі декларації за минулий рік, а саме з 05.09.2018 по 18.04.2019, будучи військовослужбовцем знаходився в зоні ООС, приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебував безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів. При цьому у місцях дислокації військової частини НОМЕР_1 у зв'язку зі здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони не функціонує телефонний, поштовий та інші види зв'язку з іншими територіями України.
За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 несвоєчасно подав декларацію після звільнення з поважних причин, які об'єктивно унеможливили своєчасне подання останнім після припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік.
Аналізуючи докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною першою статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. В той же час, відповідно до ч. 2 цієї статті провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, тому провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст. 283, 284 КупАП, суд
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області. Постанову може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, при застосуванні заходів примусового впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Н.В.Нагорна