Ульяновський районний суд Кіровоградської області
Справа № 402/430/20
іменем України
"12" листопада 2020 р. м.Благовіщенське
Ульяновський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Бондаренка А.А.,
секретар судового засідання Хименко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Благовіщенське Кіровоградської області в залі судових засідань Ульяновського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 з вимогами про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з службовими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , який був укладений 14.12.2019 року між ним та відповідачкою. Також просить суд визнати за ним право власності на вказаний житловий будинок з службовими спорудами.
На обґрунтування позову зазначив, що на виконання вказаної угоди відповідачка отримала від нього 10000,00 грн. та дала йому ключі від будинку, свідоцтво про право власності та технічний паспорт на житловий будинок. Про отримання грошей за продаж будинку відповідачка надала позивачеві розписку.
При цьому позивач зазначає, що вказаний будинок належав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачка є спадкоємцем зазначеного будинку після смерті ОСОБА_3 , однак на час продажу будинку позивачеві прав на будинок не оформила. При укладенні вказаної угоди обіцяла оформити своє право власності на будинок та оформити договір купівлі-продажу будинку позивачеві у нотаріальному порядку, однак до часу подання позову цього не зробила.
З огляду на вказане, посилаючись на положення ч.2 ст.220 ЦК України просить визнати зазначений вище договір з відповідачкою дійсним та визнати за ним право власності на домоволодіння.
Позивач та представниця позивача в судове засідання не з'явились, направивши до суду клопотання про розгляд справи без їх участі та заявили про підтримання позову з наведених у ньому підстав.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, відзову на позов інших заяв, клопотань до суду не подала. Про місце і час розгляду справи повідомлена в порядку, передбаченому ч.11 ст.128 ЦПК України.
З наданих сторонами письмових доказів, суд встановив такі фактичні обставини справи та визначив такий зміст спірних правовідносин:
З копії паспорту № НОМЕР_1 , виданого Ульяновським РС УДМС України в Кіровоградській області 25.10.2013 року, встановлено, що місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 .
З копії Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 та Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 54697934 від 10.01.2019 року встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як встановлено з копії Технічного паспорту № 495/2 садиба за адресою: АДРЕСА_1 складається є житлового будинку, сараю та веранди.
Як встановлено з копії Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок № НОМЕР_3 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 .
Як встановлено з копії розписки від 14.12.2019 року ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 10000, 00 грн. за продаж будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки № 221 від 25.05.2020 року Великотроянівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача виходячи з таких міркувань:
Відповідно до змісту ч.1 ст.658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
Як встановлено з позову та доданих до нього документів будинок за адресою: АДРЕСА_1 на час укладення договору купівлі - продажу, про визнання якого йдеться у позові, відповідачці не належав, оскільки вона не прийняла спадщини.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно із ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ч.3 ст.640 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9 роз'яснив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст. 210, 640 ЦК України пов'язується з їх державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Однією з умов застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.
Відповідно до п. 13 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року при розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з'ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України.
З огляду на те, що договір купівлі-продажу укладений особою, яка не є власницею майна, а також на те, що позивачем не доведено факту безповоротного ухилення відповідачки від нотаріального посвідчення правочину та втрати можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин, позов задоволенню не підлягає.
Така позиція висловлена і Верховним Судом України в постанові №6-1288цс17 від 06.09.2017 року.
Згідно ст.141 ЦПК України у зв'язку з відмовою у позові суд покладає судові витрати на позивача.
Керуючись ч. 2 ст. 220, 657, ч. 1 ст.658 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 76-83, ч.1 ст.81, ст.ст. 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову відмовити.
Відмовити ОСОБА_1 у визнанні дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з службовими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , який був укладений 14.12.2019 року між ним та ОСОБА_2 .
Відмовити ОСОБА_1 у визнанні за ним права власності на житловий будинок з службовими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1
Понесені судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
- позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
- відповідачка: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий.
Суддя: А. А. Бондаренко