Справа № 810/191/15
про залишення апеляційної скарги без руху
12 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Лічевецького І.О., Парінова А.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
У січні 205 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась у суд з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із рішенням суду, 23 жовтня 2020 року Головне управління Державної податкової служби у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області) подало апеляційну скаргу.
За наслідками перевірки апеляційної скарги судом встановлено, що вона подана з пропущенням тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Пунктом 1 частини 2 наведеної правової норми закріплено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного судового рішення.
Як убачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення складено 28 грудня 2019 року. Отже, останній день подання апеляційної скарги припадає на 27 січня 2020 року. Проте апеляційну скаргу подано до суду лише 23 жовтня 2020 року, тобто поза межами встановленого приписами Кодексу адміністративного судочинства України процесуального строку.
На обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ГУ ДПС у Київській області зазначає, що вперше подана апеляційна скарга була повернута у зв'язку з несплатою судового збору, а положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не заборонено подавати апеляційну скаргу повторно. Також зазначає про недостатнє фінансування, а також запровадження на території України карантина.
Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку не є поважними з огляду на таке.
Матеріали справи свідчать, що вперше подану відповідачем апеляційну скаргу повернуто ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у зв'язку з тим, що апелянт не усунув недоліки скарги, а саме не сплатив судовий збір.
Слід зазначити, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №820/4420/18.
Наявність у сторони права на звернення з апеляційною скаргою після її повернення саме по собі не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює останніх добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Додатково суд звертає увагу, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
До того ж, у період з липня 2020 року на території міста Києва було послаблено карантинні заходи, а тому посилання апелянта на запровадження карантина постановою Уряду без зазначення у чому саме полягала неможливість подання апеляційної скарги, судом до уваги не приймаються.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших поважних причин пропущення цього строку відповідач не зазначає.
Згідно частин 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, передбачених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними, залишається без руху.
Ураховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху та надання апелянту строку для усунення визначених у даній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних причин пропущення процесуального строку.
Керуючись статтями 133, 169, 248, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження - неповажними.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
Якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.Б. Глущенко
Судді І.О. Лічевецький
А.Б. Парінов