Справа № 826/5555/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Бояринцева М.А.
12 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;
за участю секретаря: Вовк І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2020 року у справі за розглядом заяви представника Приватного акціонерного товариства «Компанія «Росток» - Оцоколіч В.О. про розстрочення виконання рішення у адміністративній справі за позовом Головного управління ДФС у місті Києві до Приватного акціонерного товариства «Компанія «Росток» про стягнення коштів, -
Головне управління ДФС у місті Києві (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Компанія «Росток» (далі - відповідач), в якому просить стягнути за рахунок коштів на рахунках платника податків у банку, обслуговуючому такого платника податків, податкового боргу у розмірі 19 525 644,65 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Стягнено з Приватного акціонерного товариства «Компанія «Росток» (код ЄДРПОУ 00227560, бульвар І.Лепсе, 4, Київ, 03076) кошти з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 19 895 882, 95 гривень з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2018 року розстрочено виконання рішення рівними частинами по 100 000,00 грн. кожного місяця (протягом 11 місяців), починаючи з 01 жовтня 2018 року по 31 серпня 2019 року, та 18 795 882,95 грн. до 31 вересня 2019 року (останній місяць), з врахуванням вимог пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України.
До суду першої інстанції від Приватного акціонерного товариства «Компанія Росток» надійшла заява про розстрочення виконання рішення щодо стягнення на користь Державного бюджету суми заборгованості у розмірі 187 95 882, 95 грн., на 1 рік, а саме: 11 місяців рівними щомісячними платежами по 100 000 грн., 1 місяць в сумі 17 695 882,95 грн. або відстрочити виконання рішення строком на 1 рік.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2020 року заяву задоволено частково.
Розстрочено виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2018 в адміністративній справі №826/5555/18 за позовом Головного управління ДФС у місті Києві до Приватного акціонерного товариства «Компанія «Росток» про стягнення коштів рівними частинами по 100 000 грн. кожного місяця (протягом 11 місяців), починаючи з 01 жовтня 2019 року по 31 серпня 2020 року, та 17 695 882,95 грн. до 30 вересня 2020 року (останній місяць), з врахуванням вимог пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, особа, яка не брала участі у справі станом на дату прийняття оскаржуваного рішення - ПАТ «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ» звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви щодо розстрочення відмовити.
Своє право на оскарження рішення суду першої інстанції, як особа, яка не брала участі у справі, апелянт обґрунтовує тим, що суд вирішив питання про його права та обов'язки, а саме частково задоволено заяву про розстрочення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2018 в адміністративній справі №826/5555/18. Апелянт вказує на те, що ПрАТ «Росток» не виконує зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних відповідно до договірних зобов'язань з апелянтом. Таким чином, станом на дату винесення оскаржуваної ухвали, а саме 25.09.2019 року, внаслідок порушення ПрАТ «Росток» норм ПК України, ПАТ «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ» не отримала права на податковий кредит на загальну суму 21 380 386, 03 грн.
Під час розгляду справи, у судовому засідання, 12 листопада 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду Головним управління ДПС у м. Києві подано клопотання про оголошення перерви у справі.
Подане клопотання обґрунтоване необхідністю надання додаткових пояснень в рамках адміністративної справи та звернено о увагу на те, що з 12.03.2020 року по 31 грудня 2020 року на всій території України встановлено карантин (відповідно до постанови КМУ №211 від 11.03.2020 року № 211«Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»).
Також зазначає, що постановою КМУ дія карантину була продовжена до 31.07.2020 року.
Тому враховуючи, що рішення, винесені у судових спорах, пов'язаних зі здійсненням податковими органами своїх функцій, безпосередньо пов'язані з наповненням Державного бюджету України та місцевих бюджетів територіальними громадами, а також важливістю для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, дотриманням принципу змагальності сторін, забезпечення реалізації суб'єктом владних повноважень права на участь у судових засіданнях. Вказує, що з урахуванням вищезазначеного, задля збереження громадської безпеки, унеможливлення поширення корона вірусу, збереження здоров'я та життя громадян України, а також з метою забезпечення належного представництва інтересів ГУ ДПС у м. Києві та просить перенести розгляд справи на іншу дату.
Перевіривши матеріали справи та подане клопотання про перенесення розгляду справи, колегія суддів вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Порядок відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді передбачено ст. 223 КАС України.
При цьому даною статтею передбачено підстави для відкладення розгляду справи або оголошення перерви в судовому засіданні.
Так, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211 установлено з 12 березня 2020 р. до 31 грудня 2020 р. на всій території України карантин.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» дія карантину була продовжена 22 2020 . 22 2020 ., шляхом введення з 21.05.2020 р. адаптивного карантину.
Постановою КМУ від 20.05.2020 року №392 «Про становлення карантину з метою запобігання на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» дія карантину була продовжена до 31.07.2020 року.
Та, постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 року продовжив дію адаптивного карантину до 31 липня 2020 року.
Постановою КМУ від 22.07.2020 року продовжено дію адаптивного карантину до 01 серпня 2020 року до 31 серпня 2020 року, дію якого далі продовжено до 31.10.2020 року.
14.10.2020 року внесено зміни до постанови КМУ від 22.07.2020 року №641 та продовжено дію карантину до 31.12.2020 року.
Колегія суддів зазначає, що судове засідання ухвалами суду апеляційної інстанції від 13.10.2020 року було призначено на 12.11.2020 року, після запровадження на території України адаптивного карантину, та до прийняття нових змін постанови Кабінету Міністрів України від 14.10.2020 року.
Також, колегія суддів звертає увагу на право сторони щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, згідно ст. 195 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 195 КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ), під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
Колегія суддів зазначає, що подане клопотання відповідача про оголошення перерви у справі обґрунтоване постановами КМУ №№ 211, 392,641 та тим, що рішення, винесені у судових спорах, пов'язаних зі здійсненням податковими органами своїх функцій, безпосередньо пов'язані з наповненням Державного бюджету України та місцевих бюджетів територіальними громадами, а також важливістю для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, дотриманням принципу змагальності сторін, забезпечення реалізації суб'єктом владних повноважень права на участь у судових засіданнях. А також, задля збереження громадської безпеки, унеможливлення поширення коронавірусу, збереження здоров'я та життя громадян України та з метою забезпечення належного представництва інтересів ГУ ДПС у м. Києві.
З огляду на те, що розгляд зазначеної в клопотання справи не перешкоджає подальшому перегляду в апеляційному порядку даної адміністративної справи та виходячи з правил ч. 1 ст. 223, ч.2 ст.205 КАС України колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи або перерви в судовому засіданні.
З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про оголошення перви у справі задоволенню не підлягає.
Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.
Задовольняючи заяву про розстрочення виконання судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що наведені відповідачем доводи та надані докази на їх підтвердження свідчать про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2018 року та можуть бути підставою про розстрочення.
Колегія суддів зазначає, що ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року відкрито та призначено до розгляду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ».
Так, матеріали справи свідчать, що Приватне акціонерне товариство «Компанія Росток» звернулось до суду першої інстанції із заявою про розстрочення виконання рішення щодо стягнення на користь Державного бюджету суми заборгованості у розмірі 187 95 882, 95 грн., на 1 рік, а саме: 11 місяців рівними щомісячними платежами по 100 000 грн., 1 місяць в сумі 17 695 882,95 грн. або відстрочити виконання рішення строком на 1 рік.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що на даний час діяльність відповідача характеризується позитивною динамікою, яка свідчить про поступове відновлення платоспроможності відповідача. Проте, одномоментне стягнення заборгованості у розмірі 18 795 882,95 грн. до 31.09.2019 призведе до погіршення фінансового стану відповідача, а зазначене, в свою чергу, негативно вплине на стан платіжного балансу відповідача щодо розрахунків за зобов'язаннями перед державою та третіми особами. Також представник відповідача вказує на те, що між Приватним акціонерним товариством «Компанія «Росток» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Французький стоматологічний центр» укладено попередній договір до договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, загальною площею 3,600 га, що розташована під базою відпочинку «Рось» в урочищі «Піщане» на території Рокитянської селищної ради Київської області, вартість якої становить 18 880 000 грн. Строк для продажу земельної ділянки покупцю орієнтовано 1 рік. Позивачем на підтвердження своєї позиції надано копію попереднього договору.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне зазначити таке.
У відповідності до п. п. 2, 3, 4 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
З вказаної норми випливає, що особа, набуваючи статусу апелянта у справі, до участі у якій не була залучена, повинна мати не просто певний обсяг прав, свобод та інтересів, що зачіпаються тим чи іншим способом при прийняті судового рішення, а питання про захист чи відмову у захисті прав, свобод чи інтересів саме цієї особи має бути вирішено судом безпосередньо.
Така вимога КАС України є імперативною, та положення ч. 1 ст. 13 КАС України не підлягають довільному тлумаченню.
Як свідчить мотивувальна та резолютивна частини оскаржуваного рішення, судом першої інстанції питання про права, свободи чи інтереси Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ» не вирішувалось.
Тому, правомірно говорити про те, що суд першої інстанції не вирішував питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки апелянта.
Частково задовольняючи заяву про розстрочення суд першої інстанції виходив з того, що надані доводи відповідача та докази на їх підтвердження свідчать про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2018 року та можуть бути підставою про розстрочення.
Колегія суддів, звертає увагу на те, що в обґрунтування апеляційної скарги щодо вирішення прав ПАТ «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ» зазначено, що оскаржувана ухвала надала відповідачу у справі заявнику не сплачувати податковий борг щодо ПДВ в строк до 30.09.2020 року, а це в свою чергу призвело до неможливості ПАТ «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ» отримати право на податковий кредит на суму 21 380 386, 03 грн., що в свою чергу має наслідком виникнення у апелянта податкового боргу.
Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується із зазначеним вище посиланнями апелянта у справі, оскільки оскаржувана ухвала встановлює порядок виконання рішення суду про стягнення податкового боргу Приватного акціонерного товариства «Компанія «Росток» та не має ніякого відношення, правових наслідків до порядку реєстрації податкових накладних відповідача щодо його контрагентів, включаючи ПАТ «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ» та отримання податкового кредиту.
Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що апелянтом не надано доказів того, що оскаржувана ухвала від 26.09.2020 року впливає якимось чином на право апелянта отримати податковий кредит на суму 21 380 386, 03 грн.
Також, звертає увагу на те, що оскаржувана ухвалою встановлений порядок виконання рішення суду про стягнення коштів рівними частинами по 100 000, 00 грн., кожного місяця (протягом 11 місяців), починаючи з 01.10.2019 по 31.09.2020 року, та 17 695 882, 95 грн. до 30.09.2020 року (останній місяць). Тобто, на момент розгляду апеляційної скарги, останній місяць оплати податкового боргу (30.08.2020 року) наступив, отже порядок виконання рішення суду відповідачем не може впливати на право ПАТ «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ» отримати податковий кредит.
Колегія суддів звертає увагу на те, що із даними висновками суду апеляційної інстанції погоджується представник відповідача у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Таким чином, реалізуючи передбачене ст. 55 Основного Закону право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється в його володільця у момент порушення чи оспорення останнього.
Водночас, суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною, відтак, суд повинен встановити, серед іншого, в чому полягає порушення прав особи, яка подає апеляційну скаргу, оскаржуваним судовим рішенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тобто, передумовою апеляційного оскарження судового рішення особою, яка не брала участі у справі, є встановлення обставин, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
При цьому, на відміну від ч. 1 ст. 5 КАС України, яка пов'язує право особи на звернення до адміністративного суду у тому числі із суб'єктивним критерієм, положення ч. 1 ст. 293 КАС України крізь призму юридичної визначеності та сталості судового рішення гарантують особі право на апеляційне оскарження виключно у випадку, якщо така особа була учасником справи або суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
На переконання суду, рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №18-рп/2004 поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Тобто, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
У даному випадку, як було зазначено вище, рішення суду першої інстанції стосується прав та обов'язків вичерпного кола осіб, а відтак, на думку суду апеляційної інстанції, не може свідчити про порушення охоронюваних законом прав та інтересів Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ».
За таких обставин суд наголошує на тому, що апелянтом не зазначено, яким саме чином оскаржуване судове рішення безпосередньо вплинуло на його права, свободи інтереси чи обов'язки.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про закриття провадження відкритого за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ».
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 250, 251, 305, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2020 року у справі за розглядом заяви представника Приватного акціонерного товариства «Компанія «Росток» - Оцоколіч В.О. про розстрочення виконання рішення у адміністративній справі за позовом Головного управління ДФС у місті Києві до Приватного акціонерного товариства «Компанія «Росток» про стягнення коштів - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
(Повний текст виготовлено - 12 листопада 2020 року).
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
М.І. Кобаля