Справа № 826/7595/18 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.
11 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Оксененка О.М, Шурка О.І., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року у справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось до суду з позовом, у якому просило стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 130 007, 91 грн.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що за відповідачем обліковується узгоджена сума податкового боргу. В свою чергу, стягнення коштів з рахунків платників податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду. Вказане стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити..
Апеллянт зазначає, що на час подання позовної заяви відповідач мав податковий борг перед бюджетом, що виник у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, які виникли на підставі контрольно-перевірочної роботи та самостійно задекларованих зобов'язань.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що у ОСОБА_1 виник податковий борг зі сплати орендної плати з фізичних осіб у розмірі 130 007, 91 грн., в тому числі боргу у сумі 108 933, 62 грн. та пені у сумі 21 074, 29 грн.
На виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві направлено відповідачу податкову вимогу.
У встановлений строк зазначена вимога не була виконана, у зв'язку з чим податковий орган у жовтні 2017 року звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Положеннями підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків врегульовано статтями 95-99 ПК України, якими визначено, у тому числі, перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема, стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.
Відповідно до статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Грошові зобов'язання, які є предметом стягнення, були визначені ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень №2919-15 від 23.04.2014 року та №945-17від 03.06.2015 року.
В даному випадку, сума податкового боргу не є узгодженою, оскільки відповідач скористався правом на судове оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2018 року по справі №826/7392/18, яке набрало законної сили 18 січня 2019 року, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23.04.2014 №2919-15 та від 03.06.2015 №945-17 про стягнення з ОСОБА_1 плати за землю у сумі 108 933, 62 грн.
За таких обставин справи, позовні вимоги про стягнення з відповідача зазначеної суми податкового боргу не підлягають задоволенню, оскільки, підставою для стягнення податкового боргу у сумі 108 933, 62 грн. за основним зобов'язанням та 21 074, 29 грн. пені став факт не сплати останнім у добровільному порядку податкової вимоги №2744-17 від 16.06.2016 року, яка була винесена за результатами податкових повідомлень-рішень №2919-15 від 23.04.2014 року та №945-17від 03.06.2015 року, скасованих у судовому порядку.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду попередньої інстанції та не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя О.М.Оксененко
Суддя О.І.Шурко