Справа №: 398/30/20
провадження №: 2/398/597/20
"12" листопада 2020 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Крімченко С.А.,
участю секретаря судового засідання Кулікової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія заяву про самовідвід судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Крімченко С.А. у цивільній справі №398/30/20 (провадження №2/398/597/20) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення коштів,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення 4 000000 грн. безпідставно набутих коштів.
Дана справа перебувала в провадженні судді Ніколаєва М.В.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 листопада 2020 року дану справу розподілено судді Крімченко С.А.
Суддею Крімченко С.А. виносилося рішення 31.12.2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в сумі 4000000 грн., яке було скасовано рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 13.10.2016 року. Предметом спору були ті ж самі грошові кошти, що і в даному позові, отримані за той же розпискою. До відзиву на позовну заяву відповідачем було долучено рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 13.10.2016 року. Враховуючи дану інформацію, суддя Крімченко С.А. заявляє самовідвід, так як дана обставина може викликати об'єктивний сумнів в неупередженості або об'єктивності судді під час розгляду справи.
Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч.3 ст.39 ЦПК України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі, питання про відвід вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Згідно з ч. 8 цієї статті суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень встановлено, що у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір'ям не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довір'я до незалежної судової влади буде підірвано.
Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачено: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…».
Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Відповідно до п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Аналогічний принцип відображено в ч. 1 ст. 15 Кодексу суддівської етики.
Підстава для самовідводу, яка зазначена суддею Крімченко С.А. відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України є обставиною , яка може викликати об'єктивний сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, тому заява судді про самовідвід є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 269 ЦПК України, суд
Заяву про самовідвід судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Крімченко С.А. у цивільній справі №398/30/20 (провадження №2/398/597/20) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення коштів в сумі 4 000000грн. - задовольнити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А.Крімченко