Справа №: 398/1885/20
провадження №: 2/398/1202/20
Іменем України
"11" листопада 2020 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
в складі:
головуючого судді Крімченко С.А.,
при секретарі Куліковій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрія справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Чередніченко Л.П., до ОСОБА_2 про визнання відповідача такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
Позивачка звернулася до суду з позовом відповідно до якого просить визнати відповідача ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 . Вимоги мотивує тим, що вона та її син ОСОБА_3 є власниками даної квартири. ОСОБА_2 , яка є її тіткою, вона зареєструвала на прохання останньої, оскільки та продала свою квартиру та збиралась їхати до родичів в Росію, а реєстрація їй необхідна була для оформлення пенсії в Україні. При цьому, відповідачка в спірній квартирі ніколи не проживала та нею не користувалась, її речі в квартирі відсутні. На даний час, як їй, позивачу, відомо відповідачка проживає в Росії, але її точної адреси вона не знає, вони не спілкуються взагалі. Їй лише відомо про те, що відповідачка взята на тимчасовий консульський облік в Генеральному консульстві України в Санкт-Петербурзі та отримує пенсію в Росії, що підтверджується даними паспорта останньої та довідкою про отримання пенсії.
Враховуючи, що відповідачка понад один рік без поважних причин не проживає в спірній квартирі, нею не користується, комунальні послуги не сплачує, вона відповідно до ст.405 ЦК України втратила право користування вказаним жилим приміщенням.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08.10.2020 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання сторони не з'явились, про час, місце та дату розгляду справи повідомлялись належним чином. Від позивача до розгляду справи по суті вимог надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності її представника, на позовних вимогах наполягає, не заперечує щодо заочного розгляду справи. Відповідач причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала.
Згідно довідки управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради від 13.07.2020 року №1952/237/16, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
За таких обставин, суд ухвалив провести заочний розгляд справи у відсутність сторін, постановивши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ст.280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Особа має право на захист порушеного права у спосіб визначений законом або договором. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі № 6-57цс11.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва на право власності на житло від 14.10.1997 року, посвідченого виконкомом Олександрійської міської ради квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Згідно довідки КП «Житлогосп» від 27.01.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: власник квартири - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її тітка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до акту-розпорядження від 21.09.2020 року №346 ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована, але з 2013 року не проживає, її особистих речей в квартирі немає.
Як свідчить копія паспорта, виданого на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання 11.07.2014 року взята на тимчасовий консульський облік в Генеральному консульстві України в Санкт-Петербурзі.
Згідно довідки УПФР в Невському районі Санкт-Петербурга від 18.08.2016 року №726265/16, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в УПФР в Невському районі Санкт-Петербурга та їй призначена страхова пенсія за віком з 01.09.2015 року і безстроково.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні позовні вимоги знайшли своє підтвердження. Відповідач не проживає в спірній квартирі понад один рік без поважних причин. Реєстрація відповідача в квартирі, яка належить позивачу створює для останньої перешкоди в користуванні та розпорядженні власністю. Позивач повинна сплачувати комунальні послуги за відповідача, яка зареєстрована в квартирі, але фактично не проживає.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, яка на підставі п. 13 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду за захистом своїх порушених прав, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 264, 265, 280 - 282, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Чередніченко Л.П., до ОСОБА_2 про визнання відповідача такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати в розмірі 840(вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: ОСОБА_5 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Відповідач : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .
Суддя