ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
з питань роз'яснення судового рішення
04 листопада 2020 року місто Київ № 826/464/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О., суддів: Погрібніченка І.М., Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Державної аудиторської служби України про роз'яснення рішення суду в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Державної фінансової інспекції України,
Державної аудиторської служби України
третя особа Міністерство юстиції України
про скасування наказу №956-о від 17.12.2015 року, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд вирішив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Першого заступника Голови Державної фінансової інспекції України від 17.12.2015 №956-о про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Адміністративно-господарського департаменту Державної фінансової інспекції України з моменту його прийняття;
- cтягнути з Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 4, код ЄДРПОУ 40165856) на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 684 512, 44 грн (шістсот вісімдесят чотири гривні п'ятсот дванадцять гривень сорок чотири копійки);
- звернути до негайного виконання рішення суду у частині стягнення з Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 4, код ЄДРПОУ 40165856) середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
- в іншій частині позовних вимог відмовити.
На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2020 №826/464/16 судом видано виконавчий лист від 26.10.2020.
Разом з тим, через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва 02.11.2020 від представника Державної аудиторської служби України надійшла заява про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2020.
Вирішуючи питання про роз'яснення судового рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2020 прийнято в порядку письмового провадження, суд ухвалив розглядати заяву про роз'яснення судового рішення також в порядку письмового провадження.
Ознайомившись із заявою про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2020 у справі №826/464/16, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
В обґрунтування зазначеної заяви відповідач посилається на те, що ухвалюючи рішення від 28.08.2020 у справі №826/464/16, жодних рішень щодо зобов'язання Держаудитслужби стосовно прийняття наказу про скасування наказу Державної фінансової інспекції України від 17.12.2015 №956-о про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Адміністративно-господарського департаменту Державної фінансової інспекції України, поновлення його на посаді та внесення змін до трудової книжки ОСОБА_1 суд у зазначеній справі не приймав.
Таким чином, на думку заявника, виникає необхідність у роз'ясненні судового рішення від 28.08.2020 в частині скасування наказу Першого заступника Голови Державної фінансової інспекції України від 17.12.2015 №956-о про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Адміністративно-господарського департаменту Державної фінансової інспекції України з моменту його прийняття через незрозумілість для Держаудитслужби, як для юридичної особи, що здійснює його виконання.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Вирішуючи заяву, суд виходить з того, що за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається за розсудом суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Також, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25.06.2015 у справі №К/800/14105/15 та від 30.06.2015 у справі №К/9991/63961/11.
Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 №7 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Водночас, в рішенні Окружного адміністративного суду від 28.08.2020, яке заявник просить роз'яснити, чітко та зрозуміло викладено зміст такого рішення, резолютивна частина рішення викладена з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства щодо змісту ухвали.
Крім того, суд зазначає, що зі змісту заяви Державної аудиторської служби України, вбачається, що відповідач фактично не згодний зі змістом рішення суду від 28.08.2020 по справі №826/464/16, проте така незгода не є підставою для роз'яснення рішення, яке набрало законної сили.
Суд звертає увагу, що відповідачем взагалі не наведено в чому полягає незрозумілість рішення.
Таким чином, на думку суду, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз'яснення судового рішення, у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення необхідно відмовити.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення відсутні.
Керуючись статтею 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити в задоволенні заяви представника Державної аудиторської служби України про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2020 у справі №826/464/16.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвалу може бути оскаржено відповідно до статей 254, 293-294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Іщук І.О.
Судді Погрібніченко І.М.
Шулежко В.П.